ЗАБОЙКИ. Колишній костел св. Архангела Михаїла (1893). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47721 Забойки

Перша згадка у документах про село – 1564 рік. Принаймні, від середини ХІХст. більшість населення становили польські переселенці та їх нащадки. 1890 року у Забойках проживало 1423 мешканців (1193 поляків і 230 українців), 1921 року - 1547, у тому числі 1121 поляків і 407 українців, 1931 року - 1587, 1939 року - близько 1800, нині - вісім сотень осіб. 1944 року поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли українців.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Воздвиження Святого Хреста в Козлові, але відвідували греко-католицьку церкву в Забойках, в якій богослужіння здійснювали козлівські душпастирі. Наприкінці 80-х років ХІХст. вони зіткнулись із труднощами доступу до храму, створеними греко-католицьким парохом, тому в селі створили комітет будівництва власної святині на чолі із настоятелем о. Еразмом Нойбургом.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 18
1783 - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським;
1928 - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським;
2010 - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом;
2020 - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках;
Наступна дата: липень, 19
1768 - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1811 - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку;
1925 - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами;
- у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014 - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015 - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;

Будівництво мурованого костелу у Забойках за проектом С. Вишневського завершили 1893 року коштом місцевих вірян, пожертв із сусідніх парафій, дотацій Львівської курії та австрійського уряду. Споруджував його будівничий М. Кордуба. А освятив храм 17 жовтня цього ж року майбутній архієпископ Львівський о. Йосиф Більчевський. У 1901-1902 роках у селі постав також парафіяльний будинок. Від 1904 року тут вже була парафіяльна експозитура. Завдяки зусиллям першого експозита о. Павла Сурмача, який прослужив у Забойках до 1912 року, до святині придбали бічні вівтарі, орган та інший костельний інвентар, а також збудували дзвіницю коштом Павла Домарадзького.

Під час І світової війни храм у Забойках майже не постраждав. 1925 року місцева парафіяльна експозитура стала самостійною парафією, яку від 1934 року обслуговував адміністратор о. Михайло Карчевич. Мала вона тоді 1200-1300 вірян, що проживали ще у трьох сусідніх селах, та філіальну каплицю у Довжанці. Костел містив три дерев'яні вівтарі (головний з образами Матері Божої Ченстоховської і св. Архангела Михаїла та бічні Пресвятого Серця Ісуса і св. Йосифа з Дитятком), а також вже згадану дзвіницю із п'ятьма дзвонами. 31 січня 1945 року о. Карчевич загинув від рук вояків УПА. Останній забойківський душпастир о. Кароль Мазуркевич разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі 2 квітня 1948 року.

Джерело фотознімка: templesua.jimdofree.com

Святиня у Забойках простояла зачиненою до 1958 року, коли нею почали послуговуватись як колгоспним складом. Від 1991 року колишній римсько-католицький храм використовувся як складське приміщення школи, нині ж, схоже, пустує, хоча і перебуває у порівняно задовільному технічному стані.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми