|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47721 Забойки
Перша згадка у документах про село – 1564 рік. Принаймні, від середини ХІХст. більшість населення становили польські переселенці та їх нащадки. 1890 року у Забойках проживало 1423 мешканців (1193 поляків і 230 українців), 1921 року - 1547, у тому числі 1121 поляків і 407 українців, 1931 року - 1587, 1939 року - близько 1800, нині - вісім сотень осіб. 1944 року поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли українців.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Воздвиження Святого Хреста в Козлові, але відвідували греко-католицьку церкву в Забойках, в якій богослужіння здійснювали козлівські душпастирі. Наприкінці 80-х років ХІХст. вони зіткнулись із труднощами доступу до храму, створеними греко-католицьким парохом, тому в селі створили комітет будівництва власної святині на чолі із настоятелем о. Еразмом Нойбургом.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 14 | |
| 1912 | - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк; |
| 2011 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар; |
| Наступна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
Будівництво мурованого костелу у Забойках за проектом С. Вишневського завершили 1893 року коштом місцевих вірян, пожертв із сусідніх парафій, дотацій Львівської курії та австрійського уряду. Споруджував його будівничий М. Кордуба. А освятив храм 17 жовтня цього ж року майбутній архієпископ Львівський о. Йосиф Більчевський. У 1901-1902 роках у селі постав також парафіяльний будинок. Від 1904 року тут вже була парафіяльна експозитура. Завдяки зусиллям першого експозита о. Павла Сурмача, який прослужив у Забойках до 1912 року, до святині придбали бічні вівтарі, орган та інший костельний інвентар, а також збудували дзвіницю коштом Павла Домарадзького.
Під час І світової війни храм у Забойках майже не постраждав. 1925 року місцева парафіяльна експозитура стала самостійною парафією, яку від 1934 року обслуговував адміністратор о. Михайло Карчевич. Мала вона тоді 1200-1300 вірян, що проживали ще у трьох сусідніх селах, та філіальну каплицю у Довжанці. Костел містив три дерев'яні вівтарі (головний з образами Матері Божої Ченстоховської і св. Архангела Михаїла та бічні Пресвятого Серця Ісуса і св. Йосифа з Дитятком), а також вже згадану дзвіницю із п'ятьма дзвонами. 31 січня 1945 року о. Карчевич загинув від рук вояків УПА. Останній забойківський душпастир о. Кароль Мазуркевич разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі 2 квітня 1948 року.
Святиня у Забойках простояла зачиненою до 1958 року, коли нею почали послуговуватись як колгоспним складом. Від 1991 року колишній римсько-католицький храм використовувся як складське приміщення школи, нині ж, схоже, пустує, хоча і перебуває у порівняно задовільному технічному стані.
Головна сторінка