|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47721 Забойки
Перша згадка у документах про село – 1564 рік. Принаймні, від середини ХІХст. більшість населення становили польські переселенці та їх нащадки. 1890 року у Забойках проживало 1423 мешканців (1193 поляків і 230 українців), 1921 року - 1547, у тому числі 1121 поляків і 407 українців, 1931 року - 1587, 1939 року - близько 1800, нині - вісім сотень осіб. 1944 року поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли українців.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Воздвиження Святого Хреста в Козлові, але відвідували греко-католицьку церкву в Забойках, в якій богослужіння здійснювали козлівські душпастирі. Наприкінці 80-х років ХІХст. вони зіткнулись із труднощами доступу до храму, створеними греко-католицьким парохом, тому в селі створили комітет будівництва власної святині на чолі із настоятелем о. Еразмом Нойбургом.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Następna data: październik, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
Будівництво мурованого костелу у Забойках за проектом С. Вишневського завершили 1893 року коштом місцевих вірян, пожертв із сусідніх парафій, дотацій Львівської курії та австрійського уряду. Споруджував його будівничий М. Кордуба. А освятив храм 17 жовтня цього ж року майбутній архієпископ Львівський о. Йосиф Більчевський. У 1901-1902 роках у селі постав також парафіяльний будинок. Від 1904 року тут вже була парафіяльна експозитура. Завдяки зусиллям першого експозита о. Павла Сурмача, який прослужив у Забойках до 1912 року, до святині придбали бічні вівтарі, орган та інший костельний інвентар, а також збудували дзвіницю коштом Павла Домарадзького.
Під час І світової війни храм у Забойках майже не постраждав. 1925 року місцева парафіяльна експозитура стала самостійною парафією, яку від 1934 року обслуговував адміністратор о. Михайло Карчевич. Мала вона тоді 1200-1300 вірян, що проживали ще у трьох сусідніх селах, та філіальну каплицю у Довжанці. Костел містив три дерев'яні вівтарі (головний з образами Матері Божої Ченстоховської і св. Архангела Михаїла та бічні Пресвятого Серця Ісуса і св. Йосифа з Дитятком), а також вже згадану дзвіницю із п'ятьма дзвонами. 31 січня 1945 року о. Карчевич загинув від рук вояків УПА. Останній забойківський душпастир о. Кароль Мазуркевич разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі 2 квітня 1948 року.
Святиня у Забойках простояла зачиненою до 1958 року, коли нею почали послуговуватись як колгоспним складом. Від 1991 року колишній римсько-католицький храм використовувся як складське приміщення школи, нині ж, схоже, пустує, хоча і перебуває у порівняно задовільному технічному стані.
Strona główna