ЩИТІВЦІ́. Колишній костел св. Георгія (1891 - 1894). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48605 Щитівці́

Щитівці відомі у документах із 1547 року, згадуються також у 1566, 1569, 1678 і 1583 роках. 1880 року у селі проживало 1100 мешканців (969 українців, 121 поляків і 10 німців), 1921 року - 982, 1931 року - 1056, нині воно має менше півтисячі осіб. Щитівці входили до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. В середині ХІХ століття їх було не більше восьми десятків, а в 1891 році, коли в схематизмі Львівської архідієцезії вперше вказується щитівецький костел, що продовжував будуватись, - понад 110 вірян.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 05
1772 - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині;
1790 - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині;
1992 - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський;
2011 - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті;
2020 - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії Зебжидовській біля Кракова;
- архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині;
- храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру;
Наступна дата: вересень, 06
1642 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові;
1904 - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі;
1922 - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
1927 - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині;
1992 - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині;

Мурований храм у Щитівцях постав коштом місцевого власника Георгія (Юрія) Дунін-Борковського у 1891-1894 роках та був освячений на честь фундатора під титулом св. Георгія (Юрія). У ньому заліщицькі душпастирі звершували богослужіння кожну другу неділю та на свята. А з вересня 1904 року село вже мало власного священника-експозита, яким став о. Теодор Касперський. Від 1907 року парафіяльна експозитура в Щитівцях вказується у схематизмах, нараховуючи понад 1100 вірних та охоплюючи ще дев'ять сусідніх сіл із каплицями у Винятинцях, Городку, Зозулинцях, Касперівцях та Кулаківцях, хоча формально була утворена лише 25 червня 1910 року.

Джерело фотознімка: polska-org.pl

У 1914 році відбулась консекрація костелу у Щитівцях. Тоді місцеву експозитуру, яка отримала каплиці ще й у Колодрібці, Новосілці-Костюковій і Синькові та налічувала майже 1700 вірян, продовжував (до кінця 1910-х років) обслуговувати о. Касперський. У другій половині 20-х років щитівецька ескпозитура стала повноцінною парафією, проте з каплиць у ній залишились лише Городок, Касперівці та Кулаківці. Нею опікувались настоятелі та адміністратори оо. Болеслав Баліцький (від 1929р.), Ян Лях (від 1933р.) та Мартин Зим (від 1937р.), а нараховувала вона наприкінці 30-х років лише понад шість сотень осіб.

Під час ІІ світової війни костел у Щитівцях суттєво постраждав, після війни його повністю розібрали.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми