ZALESZCZYKI. Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (176? -1784). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48600 Заліщики,
вул. Гайворонського, 18,
+380 (3554) 231-55

Поселення існувало ще у XIVст., у XV-XVI століттях називалось Залісся і Заліще, а вперше згадується як Заліщики 1578 року. В середині XVIIIст. заснували місто, яке 1766 року отримало магдебурзьке право (село стало Старими Заліщиками). Від 1774 року Заліщики - центр повіту Галицького циркулу, від 1786 року - центр циркулу, від 1854 року - знову центр повіту (Чортківського циркулу), яким і залишилось після ліквідації циркулів 1867 року. У 1934р. приєднали Старі Заліщики. Від 1940 року були райцентром, а 2020 року увійшли до Чортківського району. У 1890 році місто мало 5751 мешканців (переважна більшість - поляки), нині - майже 9 тисяч осіб.

Перший (дерев'яний) костел у селі Заліщики, які тоді територіально входили до складу Кам'янецької дієцезії, постав ще у XVII столітті (ймовірно, завдяки тодішнім власникам Конецпольським), проте був знищений турками в 70-роках цього століття. Пізніше його знову відбудували з дерева (правда, не відомо, чи ще Любомирські, чи вже Понятовські).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 06
1822	- висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1929	- освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001	- отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007	- новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010	- єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013	- архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Następna data: październik, 07
1742	- у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765	- дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1804	- У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський;
1826	- новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1900	- освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського;
1927	- освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині;
1928	- о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931	- освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934	- урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині;
1955	- у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995	- костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997	- єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999	- єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011	- співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014	- єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018	- єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019	- єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023	- єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;

Мурований храм у місті Заліщики було споруджено у 60-х роках XVIIIст. (називаються різні дати - від 1763 до 1769 року) коштом Понятовських (Станіслава Цьолка і, пізніше, його сина, Станіслава Августа, останнього короля Речі Посполитої). Обійшлось це на початку в десять тисяч австрійських гульденів. Після належного оснащення костел освятили 1784 року під титулом св. Станіслава єп. мч. на честь фундаторів святині. Відомо, що вона мала 100-кілограмовий дзвін Пресвятої Трійці, пожертвуваний ще старому храму 1719 року Стефаном Потоцьким із Бучача із вдячності за виздоровлення. Засновані фундаторами душпастирський осередок чи навіть парафію обслуговували бернардини.

У 1800 році Заліщики пережили велику пожежу, яка не минулась без наслідків також і для костелу. Зокрема, у вогні повністю розплавився згаданий вище вотивний дзвін, зазнала нищень і будівля святині. Відбудову мурованого храму, ймовірно, кштом місцевих власників Бруницьких, які були його покровителями, завершили 1824 року консекрацією (зокрема, 1803 року його накрили новим дахом). 1816 року бернардини покинули парафію, її перейняло дієцезіальне духовенство. І десь після цього заліщицька парафія разом із іншими подільськими душпастирськими осередками перейшла до Львівської архідієцезії (принаймні, схематизм 1814 року її ще не подає).

У 30-х роках ХІХст. парафія у Заліщиках налічувала приблизно дві тисячі вірян, а з кінця цих років аж до 1877 року обслуговувалась настоятелем о. Антонієм Палкевичем, наприкінці служіння якого мала майже три тисячі вірян у місті та двох десятках сусідніх сіл, а також громадську цвинтарну каплицю у Бедриківцях. У 90-х роках парафією опікувався настоятель о. Кавецький, у першому десятилітті ХХст. - о. Михайло Пьотровський. Парафія отримала громадські цвинтарні каплиці ще у Дуплиськах, Жежаві (нині - Зелений Гай) і Зозулинцях, а також храми у Винятинцях, Городку, Дзвинячі, Касперівцях, Кулаківцях, Угриньківцях і Щитівцях. Ще 1904 року костел отримав новий 175-кілограмовий дзвін, фундований стростою міста Яном Вельце та іншими жертводавцями.

Перед І світовою війною парафію у Заліщиках, яка зменшилась за чисельністю вірян та кількістю належних до неї сіл (частина їх перейшла до новозаснованих експозитур у Винятинцях, Угриньківцях і Щитівцях), від 1910 року обслуговував настоятель о. Антоній Познанський, якого не пізніше 1925 року замінив настоятель о. Йосиф Адамський. В міжвоєнний період костел було відремонтовано після часткових руйнувань, завданих І світовою війною, а наприкінці цього періоду під опікою о. Адамського перебувало лише 1600 вірних у місті та п'яти сусідніх селах. Каплиці залишились лише у Бедриківцях, Жежаві і Дзвинячі.

2 листопада 1939 року о. Адамський, довідавшись про загрозу арешту, таємно виїхав із Заліщик. Душпастирську послугу в парафії під час ІІ світової війни продовжив о. Андрій Урбанський, який раніше служив тут катехитом. 16 жовтня 1945 року він відправив у храмі останнє боггослужіння, а 2 листопада виїхав до Польщі. Від серпня 1946 року в зачиненій та пограбованій святині, з якої зняли хрести та скульптури святих, функціонувала школа садівництва. А від 1952 року костел використовували як склад хімдобрив, які в'їлись у стіни на висоту трьох метрів. У 1986 році храм отримав статус пам'ятки, його було відремонтовано, але при цьому знищили старі розписи, фрески і навіть герби фундаторів.

Парафію в Заліщиках відродили 25 серпня 1991 року. Повернений та частково впорядкований костел освятив 30 листопада цього ж року єпископ-поміник Львівський Маркіян Трофим'як та звершив у ньому перше післявоєнне богослужіння. Після цього розпочалось тривале відновлення святині зусиллями самих парафіян та коштом іхнім і колишніх мешканців міста, які проживають за кордоном.