МУСОРІВЦІ. Колишній костел без титулу (1799 - 181?). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47350 Мусорівці

Перша згадка у документах про Мусорівці (Мусуровці, Мосуровці) припадає на 9 липня 1463 року. На початку 90-х років XVIIIст. село стало власністю родини Пєгловських, які відтоді ним володіли. Наприкінці XIXст. тут проживало близько 720 мешканців, 1906 року - 700, проте нині воно має лише дві сотні осіб. До 2020 року входило до Збаразького району.

Від 1793 року нечисленні католики латинського обряду села належали до новоствореної парафії Зіслання Святого Духа у Вишгородку. Так співпало, що того ж року село придбав впливовий на Поділлі і Волині Ян-Онуфрій Пєгловський, улюбленець останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. Проте вже наприкінці XVIII століття воно перейшло до його родича Августина Пєгловського.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 18
1682 - єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький освятив вівтарі костелу свв. Станіслава єп. мч. і Анни у Мацеєві (Лукові) на Волині;
1703 - у Варшаві висвячено на єпископа о.Олександра Виговського, призначеного ординарієм Луцьким;
1795 - отримав священничі свячення майбутній єпископ Луцько-Житомирський Михайло Пивницький;
1951 - у Будапешті (Угорщина) народився майбутній єпископ-ординарій Мукачівський Антал Майнек;
2017 - єпископ Віталій Кривицький освятив відремонтовану внутрішньо усипальницю Руліковських колишнього костелу Ісуса Христа у Великій Мотовилівці на Київщині;
2018 - в Севастополі (Крим) єпископ Яцек Пиль відправив першу після повернення костелу св. Климентія Месу та освятив встановлений на фасаді святині пам'ятний Місійний хрест;
Наступна дата: листопад, 19
1736 - єпископ Андрій Залуський призначений єпископом-ординарієм Луцьким;
- єпископ Францішек Кобельський призначений єпископом-ординарієм Кам'янець-Подільським;
1879 - освячено відновлений костел Пресвятої Трійці у Бережанах на Тернопільщині;
1901 - освятили костел св. Єлизавети у Яблунові на Тернопільщині;
1922 - освячено костел св. Казимира у Ладичині на Тернопільщині;
1934 - у Долні Ілікштанського повіту (Латвія) народився майбутній єпископ Ян Пурвінський, ординарій Київсько-Житомирський;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав мощі св. Папи Йоана Павла ІІ костелу Пресвятої Трійці в Обухові на Київщині;

Спорудження мурованого костелу у Мусорівцях усі схематизми Луцько-Житомирської та Луцької дієцезій приписують саме Августину Пєгловському та датують 1799 роком. Проте, швидше за все, його збудували вже у XIX столітті, але не пізніше другого десятиліття. По-перше, дуже часто схематизми подають храми з датами початку їх спорудження чи навіть підписання фундаційного акту. По-друге, як джерела, так і зовнішній вигляд залишків святині, свідчать, що була споруджена в стилі ампіру (олександрівського класицизму), який в Російській імперії припадає на 1801-1825 роки. Якщо зважити на проросійські симпатії Понятовського та, відповідно, Пєгловських, саме такий стиль костелу мав сподобатись царській владі.

Джерело фотознімка: Igor Punda

Принаймні, в схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії, укладеному на початок 1830 року, костел у Мусорівцях вже подається в складі вже згаданої вишгородоцької парафії як її громадська каплиця, проте не пізніше 70-х років він отримав статус філії. Очевидно, Пєгловські, збудувавши досить розкішний храм, плекали надію на те, що він стане парафіяльним, проте після ліквідації царською владою 1891 року парафії у Вишгородку мусорівська святиня спочатку як філія перейшла до парафії свв. Мартина і Єлизавети у Колодному, а після ліквідації і цієї парафії (1893 року) більше взагалі не згадується у схематизмах аж до 1920 року, коли знову подається як каплиця колоденської парафії (ймовірно, костел довелось зачинити чи навіть віддати православним). Нині двохсотлітній колишній костел у Мусорівцях перебуває у стані руїни без жодної надії на відновлення.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми