47350 Мусорівці
Перша згадка у документах про Мусорівці (Мусуровці, Мосуровці) припадає на 9 липня 1463 року. На початку 90-х років XVIIIст. село стало власністю родини Пєгловських, які відтоді ним володіли. Наприкінці XIXст. тут проживало близько 720 мешканців, 1906 року - 700, проте нині воно має лише дві сотні осіб. До 2020 року входило до Збаразького району.
Від 1793 року нечисленні католики латинського обряду села належали до новоствореної парафії Зіслання Святого Духа у Вишгородку. Так співпало, що того ж року село придбав впливовий на Поділлі і Волині Ян-Онуфрій Пєгловський, улюбленець останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. Проте вже наприкінці XVIII століття воно перейшло до його родича Августина Пєгловського.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 18 | |
| 1682 | - єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький освятив вівтарі костелу свв. Станіслава єп. мч. і Анни у Мацеєві (Лукові) на Волині; |
| 1703 | - у Варшаві висвячено на єпископа о.Олександра Виговського, призначеного ординарієм Луцьким; |
| 1795 | - отримав священничі свячення майбутній єпископ Луцько-Житомирський Михайло Пивницький; |
| 1951 | - у Будапешті (Угорщина) народився майбутній єпископ-ординарій Мукачівський Антал Майнек; |
| 2017 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відремонтовану внутрішньо усипальницю Руліковських колишнього костелу Ісуса Христа у Великій Мотовилівці на Київщині; |
| 2018 | - в Севастополі (Крим) єпископ Яцек Пиль відправив першу після повернення костелу св. Климентія Месу та освятив встановлений на фасаді святині пам'ятний Місійний хрест; |
| Наступна дата: листопад, 19 | |
| 1736 | - єпископ Андрій Залуський призначений єпископом-ординарієм Луцьким; - єпископ Францішек Кобельський призначений єпископом-ординарієм Кам'янець-Подільським; |
| 1879 | - освячено відновлений костел Пресвятої Трійці у Бережанах на Тернопільщині; |
| 1901 | - освятили костел св. Єлизавети у Яблунові на Тернопільщині; |
| 1922 | - освячено костел св. Казимира у Ладичині на Тернопільщині; |
| 1934 | - у Долні Ілікштанського повіту (Латвія) народився майбутній єпископ Ян Пурвінський, ординарій Київсько-Житомирський; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав мощі св. Папи Йоана Павла ІІ костелу Пресвятої Трійці в Обухові на Київщині; |
Спорудження мурованого костелу у Мусорівцях усі схематизми Луцько-Житомирської та Луцької дієцезій приписують саме Августину Пєгловському та датують 1799 роком. Проте, швидше за все, його збудували вже у XIX столітті, але не пізніше другого десятиліття. По-перше, дуже часто схематизми подають храми з датами початку їх спорудження чи навіть підписання фундаційного акту. По-друге, як джерела, так і зовнішній вигляд залишків святині, свідчать, що була споруджена в стилі ампіру (олександрівського класицизму), який в Російській імперії припадає на 1801-1825 роки. Якщо зважити на проросійські симпатії Понятовського та, відповідно, Пєгловських, саме такий стиль костелу мав сподобатись царській владі.
Принаймні, в схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії, укладеному на початок 1830 року, костел у Мусорівцях вже подається в складі вже згаданої вишгородоцької парафії як її громадська каплиця, проте не пізніше 70-х років він отримав статус філії. Очевидно, Пєгловські, збудувавши досить розкішний храм, плекали надію на те, що він стане парафіяльним, проте після ліквідації царською владою 1891 року парафії у Вишгородку мусорівська святиня спочатку як філія перейшла до парафії свв. Мартина і Єлизавети у Колодному, а після ліквідації і цієї парафії (1893 року) більше взагалі не згадується у схематизмах аж до 1920 року, коли знову подається як каплиця колоденської парафії (ймовірно, костел довелось зачинити чи навіть віддати православним). Нині двохсотлітній колишній костел у Мусорівцях перебуває у стані руїни без жодної надії на відновлення.
Костели і каплиці України