 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47226 Олiїв
Оліїв вперше у документах згадується 1532 року, а також у 1598 році. 1880 року тут проживало 1613 мешканців, з яких 964 були греко- і 607 римо-католиками, 1939 року - понад 2000 (поляків тоді вже було більше, ніж українців), а нині - майже вісім сотень осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року - у Тернопільському.
У 1748 році місцевий власник Стефан Блендовський збудував в Олієві невеликий дерев'яний костел та пожертвував кошти і майно на утримання при ньому душпастиря з метою створення парафії. Але навіть попри дозвіл архієпископа Львівського Миколая Вижицького парафію не було засновано, бо завадила швидка смерть фундатора, а храм, швидше за все, занепав, бо інформація про його обслуговування відсутня.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 07 | |
| 1998 | - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького; |
| 2001 | - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті; |
| 2008 | - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині; |
| Наступна дата: грудень, 08 | |
| 1737 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського; |
| 1873 | - о. Валерій Буш освятив новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Печеніжені на Івано-Франківщині; |
| 1878 | - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1890 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
| 1926 | - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським; |
| 1930 | - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1933 | - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський; |
| 1991 | - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині; |
| 2006 | - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній; |
| 2010 | - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест; |
1 листопада 1846 року черговий власник Олієва Михайло Стаженський здійснив пожертву на забезпечення діяльності священника, 13 березня 1848 року австрійська влада санкціонувала створення у селі душпастирського осередку, а 24 вересня 1850 року Львівська курія встановила тут капеланію і дозволила тимчасове душпастирювання у місцевій церкві. Першим оліївським священником став о. Ян Соболевський. У 1855 році Михайло Стаженський заклав фундамент під будівництво мурованої святині та передав кошти на її спорудження наступому власнику села Казимиру Водзіцькому, якому того ж року продав маєток.
У 1863 році спорудження костелу в Олієві завершили. Цього ж року новозбудований храм спочатку освятив золочівський деканат і настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Золочеві о. Стефан Майор, а потім, 11 листопада консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський. 1888 року оліївська капеланія стала самостійною парафією. 1897 року завдяки її настоятелю о. Петру Стшешковському в костелі пройшли ремонтні роботи, які виправили ситуацію із кам'яним склепінням, що загрожувало впасти. Чергові ремонти святині відбулись у 1904 і 1909 роках, а також у першій половині 20-х років після пошкоджень, завданих храму під час І світової війни. Костел вимагав реставрації, проте було лише відновлено вівтарі (1928-1929рр.), очищено його фасад (1937р.) та відновлено орган (1938р.).
Від 1922 року і, принаймні, до кінця 30-х років парафію в Олієві чисельністю майже три тисячі вірних, що проживали у десяти селах, обслуговував настоятель о. Франциск Дорожинський. Вона мала філіальні святині у Гукалівцях і Перепельниках, цвинтарну каплицю родини Водзіцьких в Олієві, а також, можливо, каплицю в польській осаді Гальчина Долина, яка нині є частиною сусіднього села Беримівці (ймовірно, що саме на неї збирали кошти 1938 року). Костел містив три дерев'яні вівтарі - головний із образами Христа Розіп'ятого і Архангела Михаїла та бічні (одни - із скульптуркою Матері Божої з Дитятком і образом св. Йосифа, інший - із скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса і образом св. Юлія), мав муровану дзвіницю із двома дзвонами та скульптурами Христа Розіп'ятого, Матері Божої і св. Йоана.
4 березня 1944 року останній настоятель о. Мечислав Мориль покинув Оліїв. Частину костельного майна було вивезено спочатку до Зборова, потім - до Золочева, звідки, можливо, воно потрапило до Польщі. Храм зазнав суттєвих пошкоджень, коли через село проходила лінія фронту. Його руїни розібрали у 1951-1952 роках, а отримані будматеріали використав місцевий колгосп.
