|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43016 Луцьк,
Караїмська, 16
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Конвент кармелітів взутих ('trzewiczkowych') в Луцьку фундував 12 грудня 1739 року Константин Антоній Базальський (пожертва записана в луцьких міських книгах 26 січня 1740 року). Завдяки йому у місті збудували дерев'яні монастир і костел св. Іллі, проте вони згоріли, ймовірно, наприкінці 50-х - на початку 60-х років.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: maj, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
| Następna data: maj, 18 | |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1899 | - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині; |
| 1991 | - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри; |
| 1996 | - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним; |
| 2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді; |
| 2002 | - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ
Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 2003 | - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської; |
| 2021 | - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові; |
У 1765-1774 роках завдяки численним пожертвам багатьох доброчинців, в першу чергу, Станіслава Манецького (подарував кармелітам село Вишеньки) у Луцьку збудували муровані монастир та костел. 9 жовтня 1774 року храм консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. Кармелітськя святиня відновлювалась після пожеж та виступала під титулом св. Іллі, пророка, і Матері Божої Святого Скапулярію. Зокрема, після пожежі 1803 року коштом вірян костельно-монастирський комплекс відновили вже через три роки. У схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії початку 30-х років храм подається з присвятою лише св. Іллі.
Станом на 1838 рік костел кармелітів у Луцьку мав сім вівтарів, головний з яких містив ікону св. Іллі, пророка, та чудотворний образ Матері Божої в позолоченому накладі із великою кількістю вотивних предметів. Бічні вівтарі мали ікони Господа Ісуса Розіп'ятого і св. Йосифа Обручника, а також святих Андрія Корсіні, Ангела мученика, Марії Магдалини де Пацці i Альберта. Був також орган. 1842 року кармелітський конвент ліквідувала царська влада. а в липні 1850 року нею було зачинено і храм, який (разом із монастирем) суттєво постраждав після пожежі 1845 року і більше вже не відновлювався.
Руїни кармелітського костельно-монастирського комплексу в Луцьку простояли понад два десятиліття. Лише після 1887 року, коли їх передали у власність міста, вони були розібрані на будматеріали, які (кращої якості) продали, а іншими - замостили вулиці. На початку ХХ століття на звільненій від кармелітських споруд земельній ділянці збудували лютеранську кірху. Нині вона належить євангельській громаді християн-баптистів, які називають її «Дім Євангелія».
В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, а раніше були колишні катедра Пресвятої Трійці і храми бернардинський Воздвиження Святого Хреста та тринітарський св. Михаїла і Навернення св. Павла.
Strona główna