|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43016 Луцьк,
Караїмська, 16
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Конвент кармелітів взутих ('trzewiczkowych') в Луцьку фундував 12 грудня 1739 року Константин Антоній Базальський (пожертва записана в луцьких міських книгах 26 січня 1740 року). Завдяки йому у місті збудували дерев'яні монастир і костел св. Іллі, проте вони згоріли, ймовірно, наприкінці 50-х - на початку 60-х років.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 14 | |
| 1824 | - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським; |
| 1899 | - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі; |
| 2016 | - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи; |
| Następna data: listopad, 15 | |
| 1591 | - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський; |
| 1682 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький; |
| 1942 | - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 2000 | - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
У 1765-1774 роках завдяки численним пожертвам багатьох доброчинців, в першу чергу, Станіслава Манецького (подарував кармелітам село Вишеньки) у Луцьку збудували муровані монастир та костел. 9 жовтня 1774 року храм консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. Кармелітськя святиня відновлювалась після пожеж та виступала під титулом св. Іллі, пророка, і Матері Божої Святого Скапулярію. Зокрема, після пожежі 1803 року коштом вірян костельно-монастирський комплекс відновили вже через три роки. У схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії початку 30-х років храм подається з присвятою лише св. Іллі.
Станом на 1838 рік костел кармелітів у Луцьку мав сім вівтарів, головний з яких містив ікону св. Іллі, пророка, та чудотворний образ Матері Божої в позолоченому накладі із великою кількістю вотивних предметів. Бічні вівтарі мали ікони Господа Ісуса Розіп'ятого і св. Йосифа Обручника, а також святих Андрія Корсіні, Ангела мученика, Марії Магдалини де Пацці i Альберта. Був також орган. 1842 року кармелітський конвент ліквідувала царська влада. а в липні 1850 року нею було зачинено і храм, який (разом із монастирем) суттєво постраждав після пожежі 1845 року і більше вже не відновлювався.
Руїни кармелітського костельно-монастирського комплексу в Луцьку простояли понад два десятиліття. Лише після 1887 року, коли їх передали у власність міста, вони були розібрані на будматеріали, які (кращої якості) продали, а іншими - замостили вулиці. На початку ХХ століття на звільненій від кармелітських споруд земельній ділянці збудували лютеранську кірху. Нині вона належить євангельській громаді християн-баптистів, які називають її «Дім Євангелія».
В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, а раніше були колишні катедра Пресвятої Трійці і храми бернардинський Воздвиження Святого Хреста та тринітарський св. Михаїла і Навернення св. Павла.
Strona główna