|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43005 Луцьк,
вул. Стрілецька, 6
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Яровиця вперше згадується в документі 8 грудня 1322 року, у XVIIIст. стала власністю луцьких тринітаріїв. 1890 року село мало 240 мешканців, у 1910р. увійшло до Луцька.
Дозвіл на спорудження православної церкви поруч із казармами бригади полку піхотної дивізії російської армії в Луцьку на Яровиці надали 12 червня 1897 року. І вже 12 лютого 1898 року новозбудований мурований храм було освячено під титулом Покрови Пресвятої Богородиці.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 07 | |
| 1694 | - призначеного єпископом-помічником Гнєзненським о. Константія Зелінського, майбутнього архієпископа Львівського, у примасівській колегіаті в Ловічу примас Польщі кардинал Міхал Радзєйовський висвятив на єпископа; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек у Плетеничах на Львівщині освятив відремонтовані приміщення в якості каплиці Матері Божої Святого Розарію; |
| 2015 | - костел Зіслання Святого Духа у Чернігові освятив архієпископ- ординарій Київсько- Житомирський Петро Мальчук; |
| 2024 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлену каплицю Вищої Духовної Семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі на Київщині; |
| Наступна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
В середині 30-х років ХХ століття церкву передали піхотному полку польської армії. Храм, споруджений у псевдоросійському стилі, мали суттєво перебудувати на костел за проектом інженера та архітектора Галензовського, проте до початку ІІ світової війни реконструкцію завершити не вдалось. Костел отримав титул Матері Божої Цариці Польщі. У схематизмах Луцької дієцезії він не подавався, ймовірно, тому, що обслуговувався військовими капеланами та вважався осередком військової парафії (як і гарнізонний храм у Рівному).
В радянські часи колишній гарнізонний костел у Луцьку служив військовим клубом та музеєм бойової слави, оскільки знаходився на території дивізії радянської армії. Був частково перебудований і відремонтований. Від 1991 року його намагались отримати віряни Української Автокефальної Православної Церкви. І вже весною 1992 року вони освятили його, за різною інформацією, під відновленим титулом Покрови Пресвятої Богородиці чи з присвятою Олександру Невському. 1993 року церква перейшла до УПЦ Київського патріархату. Від того часу йде поетапне відновлення та часткова перебудова храму. 6 травня 1999 року його переосвятили на Свято-Юріївський. Нині належить Православній Церкві України.
В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса і цвинтарна каплиця, раніше були теж катедра Пресвятої Трійці, костели кармелітський св. Іллі, пророка, бернардинський Воздвиження Святого Хреста і тринітарський св. Михаїла і Навернення св. Павла.
Головна сторінка