|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43016 Луцьк,
вул. Сенаторки Левчанівської, 4
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Тринітаріїв спровадив до Луцька бездітний Павло Майковський, пожертвувавши їм п'ять сіл біля міста та дуже значну суму грошей. Оселились вони 15 червня 1718 року при переданій їм греко-католицькими владиками занепалій церкві св. Михаїла, яка колись була православною.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 10 | |
| 1769 | - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 2016 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині; |
| 2017 | - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті; |
| 2019 | - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті; |
| Następna data: grudzień, 11 | |
| 1938 | - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині; |
| 2010 | - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
Майже відразу ж луцькі тринітарії розпочали будівництво мурованого колегіуму, а 30 червня 1720 року заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла. Новоспоруджений храм освятили 11 листопада 1729 року (церкву розібрали), а в червні 1739 року у ньому поховали його фундатора. Ще кілька десятиліть тривали оздоблення та оснащення костелу, після завершення яких його консекрував 1777 року єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький.
Тринітарський храм у Луцьку мав головний мурований вівтар із скульптурою Господа Ісуса Назаретського та скульптурками Матері Божої, св. Павла, св. Йоана Євангеліста і св. Михаїла Архангела. Його освятив 19 липня 1811 року єпископ Луцько-Житомирський Каспер Цецішовський. Містив також десять бічних позолочених багато оздоблених дерев'яних вівтарів, орган. Перед входом до костелу стояла дзвіниця з трьома дзвонами. Царська влада у 40-х роках XIXст. відібрала у тринітаріїв їхні маєтності, а пізніше ліквідувала монастир та зачинила храм, який невдовзі було розібрано на будматеріали для спорудження військового госпіталю в селі Красне, де наприкінці ХХ століття постане каплиця військових інвалідів - майбутній семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісус.
Інші луцькі будівлі тринітаріїв використовувались за різним призначення (як в'язниця, окружний суд тощо). Нині ними послуговується міський військовий гарнізонний госпіталь.
В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, а раніше були колишні катедра Пресвятої Трійці і храми бернардинський Воздвиження Святого Хреста та кармелітський св. Іллі, пророка.
Strona główna