ЛУЦЬК. Колишній кафедральний собор Пресвятої Трійці (1616 - 1639). Волинська обл., Луцький р-н

43016 Луцьк,
вул. Катедральна, 17

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Перший (дерев'яний) костел Пресвятої Трійці у Луцьку постав у 1425-1427 роках коштом литовського князя Вітовта, який домігся 1427 року перенесення до цього храму єпископської кафедри із Володимира. Проте називати цю святиню «Матір'ю костелів на Русі», як це інколи зустрічається у джерелах, було б явним перебільшенням, бо на той час вже існувало багато католицьких храмів, у тому числі і мурованих, споруджених раніше за луцький, не кажучи вже про його 'старшу сестру' - Львівську архікатедру, яка, як осередок митрополії, мала значно вагоміший вплив на розвиток католицизму на Русі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;
Наступна дата: липень, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;
Фотознімок: Д. Авраменко

Наступний (і вже мурований) кафедральний костел Пресвятої Трійці у Луцьку розпочали будувати 1539 року завдяки зусиллям призначеного 1536 року єпископа-ординарія Юрія Фальчевського. 1544 року будівництво катедри, в основному, завершили та урочисто її освятили, проте викінчення, оздоблення та оснащення храму тривало ще довго і після смерті єпископа у 1549 році. Біля святині того ж 1544 року спорудили також будинок курії каноніків, чисельність яких збільшили (вони відтоді зобов'язані були проживати у Луцьку), а пізніше - дзвіницю на чотири дзвони та кафедральний будинок. Упродовж до 1648 року катедра отримала щедрі пожертви від різних осіб, задяки яким не тільки святиня була багато оснащена, але й проводилась освітницька та харитативна діяльність.

Фотознімок: Д. Авраменко

У 1648 році катедра у Луцьку була частково зруйнована та пограбована козаками, проте її швидко відновили. 1680 року собор суттєво постраждав від влучання блискавки та був відновлений завдяки єпископу Станіславу Домбському, який займав луцьку кафедру до 1682 року. 17 червня 1724 року Луцьк охопила пожежа, від якої дуже істотно постраждав, зокрема, кафедральний собор. Його не тільки відбудував, але й реконструював своїм коштом єпископ Стефан Рупневський, а також освятив 23 жовтня 1726 року. Костел отримав нове, ще багатше оснащення. Проте наступна велика пожежа у місті 5 вересня 1781 року настільки зруйнувала святиню, що її відновлення стало неможливим, тому її розібрали.

Сеймик в катедрі
Сеймик в катедрі
Фотознімок: Жан-П'єр Норблен де ля Ґурден

Луцьку кафедру 1787 року перенесли до відбудованого після пожежі 1781 року костелу свв. Петра і Павла єзуїтів, монастир яких було ліквідовано ще у 70-х роках. Цей храм досі є кафедральним собором Луцької дієцезії. У 2021-2023 роках Волинська археологічна експедиція провела дослідження залишків будівель колишнього кафедрального комплексу, в результаті, зокрема, розчистили підземелля (колишню крипту) та знайшли чимало артефактів XVI-XVIII століть.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.