45765 Берестечко
Берестечко виникло як передмістя відомого у джерелах з 1 червня 1097 року Перемиля, згодом стало самостійним поселенням і вперше згадується як село Берестки 1 червня 1445 року. 7 липня 1547 року Берестечко отримало магдебурзьке право, підтверджене 1559 року. У 1629 році мало 2300 мешканців, 1854 року - 3960, 1880 року - 2853, 1939 року - 6800, нині - понад 1600 осіб. Від 1940 року - місто. Належало до Горохівського району, а від 2020 року входить до Луцького.
Після заснування міста у Берестечку постали також костел і парафія, проте вже у першій половині 80-х років XVIст. місцевий власник Олександр Проньський передав їх кальвіністам-аріанам. Наступний власник Владислав Лєщинський теж був завзятим кальвіністом. Його син Андрій став католиком і намагався створити у Берестечку бернардинський осередок, навіть збудував у місті дерев'яні каплицю св. Андрія та тимчасову резиденцію ченців при ній, в якій оселив одного бернардина (свого капелана), але реалізувати повністю цей задум йому не вдалось.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 07 | |
| 1694 | - призначеного єпископом-помічником Гнєзненським о. Константія Зелінського, майбутнього архієпископа Львівського, у примасівській колегіаті в Ловічу примас Польщі кардинал Міхал Радзєйовський висвятив на єпископа; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек у Плетеничах на Львівщині освятив відремонтовані приміщення в якості каплиці Матері Божої Святого Розарію; |
| 2015 | - костел Зіслання Святого Духа у Чернігові освятив архієпископ- ординарій Київсько- Житомирський Петро Мальчук; |
| 2024 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлену каплицю Вищої Духовної Семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі на Київщині; |
| Наступна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
У 1688 році Берестечко придбав Томаш Карчевський, який в квітні наступного року запросив до міста двох оо.-тринітаріїв. Проживали вони спочатку в замку, а богослужіння проводили в залишеній бернардинами каплиці св. Андрія. 1691 року він фундував заснування монастиря тринітаріїв, пожертвувавши їм значні кошти, земельні ділянки та інше майно, проте помер цього ж року. Його малолітні сини, що перебували під опікою, виконючи зобов'язання фундатора, збудували для ченців дерев'яні костел (1693р.) та монастир (1695р.), а єпископ Луцький Франциск Пражмовський 1698 року віддав парафію тринітаріям. Храм та парафія тоді отримали титул св. Йоана Хрестителя (ймовірно, відновлений із XVIст.).
Наріжний камінь мурованого костелу (та монастиря) у Берестечку заклали 21 липня 1711 року. Від 1727 року його спорудженням опікувався настоятель о. Ян від св. Йосифа (Ясєньчик Карчевський, родич фундатора). Цікаво, що внаслідок помилки архітектора вже споруджений храм завалився, тому о. Яну завдяки пожертвам доброчинців довелось розпочати спорудження святині майже заново. І костел вийшов ще кращим за попередній. Вже після смерті о. Яна (08.09.1744р.) храм освятив у другій половині 40-х років єпископ-помічник Кам'янецький Адам Война Оранський.
Втім, новозбудований храм у Берестечку ще потрібно було оздобити та оснастити, на що забракло коштів. Лише після того, як 1765 року Берестечко стало власністю Яна Якова Замойського, який здійснив вагому пожертву тринітаріям, ченці приступили до завершення будівельно-споряджувальних робіт у своєму костельно-монастирському комплексі, які тривали кілька десятиліть. І лише після цього 1801 року костел консекрував єпископ Луцький Каспер Цецішовський. Містив 8 вівтарів, орган, був оздоблений картинами та фресками художників о.-тринітарія Йозефа Прехтля та Кармароні (Кармоччі).
У 1832 році царська влада ліквідувала тринітарський монастир в Берестечку (його будівлю перетворили на в'язницю, а після пожежі - розібрали), храм перейшов до дієцезіального духовенства. У 50-х - 70-х роках ХІХст. парафію, яка мала каплиці у Вербені, Перемилі і Липі, а також цвинтарну в місті та налічувала понад вісім сотень вірян, обслуговував адміністратор (потім - настоятель) о. Егідій Горбачевський. Із 80-х років до, принаймні, до І світової війни нею опікувався о. Леопольд Тузинкевич (чисельність вірян зросла до 1500 осіб, проте щезла каплиця у Липі). Завдяки його зусиллям у 80-х роках (схематизми до 1936 року вказують на 1880 рік, а пізніше подається 1889 рік) було реставровано костел, який згодом отримав новий титул - Пресвятої Трійці. Останній раз старий титул (св. Йоана Хрестителя) подається у схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1902 року.
Принаймні, від 1923 року парафія у Берестечку перебувала під опікою о. Фаустина Зєльського. 1928 року його замінив о. Адольф Кукурузинський, а парафія отримала замість домашньої дерев'яну каплицю в Теслугові. Від 1931 року понад 2400 вірян у місті та ще майже півсотні сіл обслуговував настоятель о. Віктор Орачевський (правда, із парафії виокремився Теслугів). Із середини 30-х років у Берестечку служив настоятель о. Юрій Зволінський, а від 1937 року берестечківська парафія нараховувала лише 600-1700 вірних, оскільки майже половина її сіл перейшла до інших парафій.
Після ІІсв. війни костел у Берестечку використовували як склад для заготівлі зерна, потім - як виробниче приміщення. У 90-х роках ХХ століття частко зруйнований храм віддали греко-католикам, яким він виявився непотрібним. Костел продовжує руйнуватись, а місцеві римо-католики змушені послуговуватись вже згаданою цвинтарною каплицею.
Костели і каплиці України