ЖУРАВНИКИ - Дружкопіль. Колишній костел Відвідин Пресвятої Діви Марії (1912). Волинська обл., Луцький р-н

45737 Журавники

Вперше село Журавники згадується у документах 1570 року. Його власник Ян Станіслав Друшкевич заснував тут містечко, яке 23 березня 1684 року отримало магдебурзьке право та назву Друшкополь, що перейшла на Дружкопіль. У 1887р. в містечку проживало 1287 мешканців, 1897 року - 1340, 1906 року - 1278, 1921 року - 1121. В радянські часи містечко знову стало частиною села Журавники, яке нині має майже вісім з половиною сотень осіб. До 2020 року входило до Горохівського району.

У 1692 року вже згаданий власник містечка збудував для францисканців конвентуальних дерев'яні костел та монастир на честь Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та св. Станіслава (фундаційний акт, датований 5 липня цього ж року, зафіксували у львівських міських записах). Новий мурований костел з двома вежами та каплицями, захристією і скарбницею було споруджено коштом чергового місцевого власника Войцеха Жищевського. Його будівництво завершив 1779 року консекрацією під тим самим титулом, що й попередній, єпископ Баківський Домінік Карвосецький (францисканець, міністр Руської провінції ордену у 1772-1774рр.).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 05
1772 - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині;
1790 - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині;
1992 - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський;
2011 - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті;
2020 - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії Зебжидовській біля Кракова;
- архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині;
- храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру;
Наступна дата: вересень, 06
1642 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові;
1904 - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі;
1922 - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
1927 - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині;
1992 - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині;

Храм в Дружкополі містив сім вівтарів, головний з яких був мурованим із відомим своїми благодатями писаним на полотні в срібному, частково позолоченому окладі образом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії пензля невідомого художника італійської школи, інші шість бічних мали також мальовані на полотні ікони. Одночасно із костелом збудували теж мурований вкритий гонтом двоповерховий монастир, при якому було багато дерев'яних господарських споруд. Наприкінці XVIII століття заснували дружкопільську парафію (принаймні, 1798 року вона вже була). Відомо, що 1807 року тут служив настоятель о. Францішек Загурський, із 1825 року - настоятель о. Зефірин Гудович, а 1830 року - настоятель о. Петро Баньковський (із шістьма ченцями). Цього, 1830 року парафія мала філію у Бужанах.

У 1832 році царська влада ліквідувала парафію і францисканський монастир у Дружкополі, а весь комплекс його будівель включно із костелом пізніше передала в розпорядження православним. Проте вони не стали ними послуговуватись та повністю їх занедбали. У 1861 році спеціальна комісія зафіксувала катастрофіний технічний стан цих споруд та прийняла рішення їх продати для розбору, що, вочевидь, і було зроблено. На сьогодні залишились лише фрагменти мурів францисканського костельно-монастирського комплексу.

Повстанці біля цвинтарної каплиці.
Джерело фотознімка: polona.pl

У 1812 році у Дружкополі на місці дерев'яної, спорудженої 1801 року, збудували муровану цвинтарну каплицю. Саме вона і стала філіальною святинею парафії Вознесіння Господнього у Горохові після ліквідації дружкопільської парафії. До горохівського парафіяльного костелу перенесли частину дружкопільського костельного майна. Проте із 80-х років у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії не тільки ця філія, але й навіть дружкопільська цвинтарна каплиця в складі горохівської парафії перестає згадуватись (ймовірно, що наприкінці 70-х років святиня стала непридатною).

Джерело фотознімка: Paweł Czyż

У 1912 році у Дружкополі на кладовищі коштом графині Марії Терези Ледуховської, засновниці місійного згромадження 'Сестри святого Пітера Кравеля', беатифікованої 1975 року, було збудовано за проектом відомого архітектора Стефана Шиллера мурований костел (можливо, що постав він на місці колишньої цвинтарної каплиці). 1919 року у його головному вівтарі розмістили чудотворну ікону Непорочного Зачаття Матері Божої із колишнього францисканського храму, яка до того була у горохівській святині.

Джерело фотознімка: Paweł Czyż

У 1923 році у Дружкополі постала самостійна парафія. Спочатку її обслуговував адміністратор (потім - настоятель) о. Раймунд Козіч, а від 1928 року, коли вона вперше титулується Відвідинами Пресвятої Діви Марії, нею, принаймні, до кінця 30-х років опікувався о. Ян Новак. Завдяки його зусиллям відбулась реставрація пошкодженого німецькою артилерією під час Ісв. війни костелу (зокрема, для фінансування відновлення храму друкувалась листівка-'цегелка'). Перед ІІсв. війною парафія налічувала 1200 вірян у двох з половиною десятках навколишніх населених пунктах та мала каплиці: дерев'яну у вже згаданих Бужанах і муровану 1910 року у неіснуючій нині чесько-полській колонії Загає.

Джерело фотознімка: Андрій Кленк

В ніч із 6 на 7 січня 1944 року дружкопільський костел повністю зруйнували вояки УПА, пожежею були знищинені також чудотворна ікона разом із іншим костельним майном. Проте у 1985-1986 роках Збігнєв Охман у Польщі створив її копію, яку 13 червня 1987 року освятив Святіший Отець Йоан Павло ІІ під час третьої Апостольської подорожі до Польщі. 26 жовтня 1992 року її передали в парафію св. Анни у Малині на Житомирщині.

Джерело фотознімка: Андрій Кленк
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми