СКІРЧЕ. Колишній костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії і св. Йоана Хрестителя (1800 - 1803). Волинська обл., Луцький р-н

45710 Скірче

Заселене ще із із ХІІІст. Скірче (Скорче, Скарче, Скурче) у документах вперше згадується 1609 року у зв'язку із фундацією костелу. За переказами, на кладовищі біля наступного храму було поховано польську письменницю Єву Фелінську - матір св. архієпископа Зиґмунта Щенсного Фелінського. У 1906р. у селі проживало 921 мешканців, 1925 року - 1021, з них 817 українців та 204 поляків, нині воно має близько півтисячі осіб. До 2020 року входило до Горохівського району.

Перша римсько-католицька святиня (мурована каплиця) постала у Скірчому на території невеликого замку місцевих власників Харленських, ймовірно, наприкінці XVI - на початку XVII століть. 10 квітня 1609 року Ян Харленський підписав фундаційний акт парафії, внесений до Луцьких земельних книг 26 січня 1612 року. Фактично, на покритий черепицею мурований храм з каплицею, захристією та скарбницею було перебудовано замкову каплицю. 1639 року його консекрував під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, свв. Йоана Богослова і Йоана Хрестителя єпископ Луцький Андрій Гембіцький.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 04
1736 - костел Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині консекрував єпископ Самуїл Гловінський;
1765 - новозбудовану каплицю св. Архангела Михаїла в Шельвові на Волині освятив настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Конюхах о. Андрій Камоцький;
1799 - єпископ Каспер Цецішовський консекрував відремонтований храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Клевані на Рівненщині;
1989 - повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Яворський;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований костел cв. Антонія у Глібовичах на Львівщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу cв. Анни у Полонному на Хмельниччині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
Наступна дата: вересень, 05
1772 - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині;
1790 - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині;
1992 - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський;
2011 - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті;
2020 - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії Зебжидовській біля Кракова;
- архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині;
- храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру;

У 1613 році брати Ян та Криштоф Харленські додатково пожертвували село Кроватку на утримання новозбудованого костелу у Скірчому. Храм отримав чотири дерев'яних вівтарі, головний з яких містив образ Діви Марії, на подвір'ї святині стояла мурована дзвіниця. Наприкінці XVIII століття склепіння костелу «сильно тріснуло, особливо над хором, а місцями тріснули навіть стіни». Тому виникла необхідність спорудження нового храму.

У 1800-1803 роках у Скірчому на новому місці коштом чергового місцевого власника Станіслава Загурського було збудовано останній мурований костел із захристією та скарбницею, вкритий гонтом. 1803 року його спочатку освятив луцький архідиякон Йосиф Умінський, а вже після належного оснащення консекрував під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Йоана Хрестителя 29 червня 1809 року єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський. Святиня мала три муровані вівтарі із образами на полотні, у головному висіли ікони Пресвятої Трійці та під нею - Матері Божої у срібному окладі.

Джерело фотознімка: Włodzimierz Dębski

На початку 50-х років XIXст. парафією у Скірчому опікувався настоятель о. Ігнатій Домбровський, а 1857 року костел реставрував черговий настоятель о. Фортунат Фелікс Загурський, який міг належати до родини його фундатора. Принаймні, із другої половини 70-х років XIXст. до 1902 року від майже півтисячі до понад тисячу парафіян обслуговував настоятель о. Леопольд Грабовський. В період із 30-х по 90-і роки існувала каплиця у Ватині. Після о. Грабовського тут до Ісв. війни служили почергово адміністратори оо. Антоній Бжезинський, Конрад Мошковський, Георгій Зволинський та Ксаверій Береза.

Із 1919 року парафія у Скірчому обслуговувалась висвяченим цього ж року молодим священником о. Станіславом Галецьким та наприкінці його служіння в середині 30-х років XX століття нараховувала близько півтори тисячі вірян у трьох десятках навколишніх селах. Пізніше тут служили настоятелями оо. Болеслав Пейкерт, який у вересні 1939 року покинув парафію, та Станіслав Гжесяк, якого у січні 1944 року вбили вояки УПА. Вони також спалили костел. 1957 року частково зруйнований храм розібрали, а після падіння комуністичного режиму на місці колишнього костелу було встановлено пам'ятний хрест. Місцеві жителі час від часу впорядковують цю територію.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми