|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
45200 Ківерці,
вул. Тиверців, 6,
+380 (3365) 323-42,
f.b.: rkckivertsi
У 1870-1873рр. між містами Рівне і Ковель прокладали залізничну колію, а біля відомого із 1570 року села Ківерці (від 1964р. Прилуцьке) спорудили станцію, яку теж назвали Ківерці. З часом вона стала поселенням, в якому 1906 року проживало 403 мешканців, тоді як нинішнє Прилуцьке (старі Ківерці, село) мало понад шість сотень осіб. У 1929р. на поселення Ківерці поширили правила міської забудови, а 1951 року воно отримало статус міста. Населення нині - понад 13 тисяч мешканців.
Католики латинського обряду як старих (села), та і пізніше нових (поселення) Ківерців належали до кафедральної парафії Пресвятої Трійці і cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку. Принаймні, із 70-х років XIXст. в складі цієї парафії згадується дерев'яна каплиця на цвинтарі в старих Ківерцях (селі). Очевидно, до І св. війни римо-католики поселення Ківерці могли відвідувати саме цей храм, бо розташований він був значно ближче, ніж луцькі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Наступна дата: липень, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
Після Ісв. війни каплиця у селі Ківерці вже не згадується. Від 1924 року осередком заснованої 1923 року парафії у поселенні Ківерці стала каплиця Пресвятого Серця Ісуса, облаштована у збудованому настоятелем о. Тадеушем Бончковським парафіяльному будинку. У 1929 році, коли чисельність вірян в парафії перевищила 3100 осіб, о. Бончковський їх коштом розпочав спорудження мурованого костелу, заклавши його фундамент. До 1931 року храм, в основному, вже було збудовано, а завершили решту будівельних робіт та часткове оснащення святині 1933 року. 10 вересня цього року новоспоруджений храм освятив під титулом Пресвятого Серця Ісуса єпископ Луцький Адольф Шельонжек.
Наприкінці 30-х років XXст. парафію у Ківерцях продовжував обслуговувати о. Бончковський. Налічувала вона майже чотири з половиною тисяч вірних у двох десятках сусідніх населених пунктах з дерев'яною каплицею Матері Божої Святого Розарію 1925 року у селі Озеро. Після ІІсв. війни попри те, що радянська влада костел зачинила, до Ківерців ще якийсь час приїжджав тимчасовий адміністратор Луцької дієцезії о. Ян Рутковський, щоб задовільняти духовні потреби місцевих римо-католиків. Від 1946 року будівля храму використовувалось у господарських потребах, а згодом його почали перебудовути на спортивний зал.
У 1991 році колишній костел в Ківерцях передали православній громаді Київського патріархату. Проте 1993 року римо-католикам повернули вівтарну частину храму, яку 24 вересня 1994 року освятив єпископ Маркіян Трофим'як, а православні користувались рештою костелу. З часом православна спільнота звільнила весь храм для римо-католиків, збудувавши для себе церкву Покрови Божої Матері. Варто зауважити, що дві церковні громади прекрасно співіснували у мирі та злагоді. Із 2002 року костелом також послуговувалась греко-католицька громада, яка 2022 року перейшла у збудовану власну церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
У 2012 році в костелі у Ківерцях було встановлено орган, виготовлений у 1929 році. 28 квітня 2014 року Апостольський адміністратор Луцької дієцезії єпископ Станіслав Широкорадюк OFM проголосив відремонтований місцевий костел санктуарієм Божого Милосердя - це перший санктуарій на теренах Луцької дієцезії. Було також освячено образи канонізованого днем раніше св. Йоана Павла ІІ, св. Фаустини Ковальської та Господа Ісуса Милосердного. 12 квітня 2015 року єпископ Віталій Скомаровський освятив 30-кілограмовий дзвін 'Йоан Павло ІІ', подарований Петром Ольшевским. 31 березня 2019 року до храму за участю єпископа Скоморавського урочисто впровадили реліквії Дерева Хреста Господнього.
Ківерці раніше обслуговували дієцезіальні священники, проте від 2009 року ними опікуються оо.-мізерікордіанці заснованого тоді ж згромадження Місіонерів Ісуса Милосердного. Тут знаходиться їхній головний монастир в Україні.
Головна сторінка