КОВЕЛЬ. Костел св. Анни (1771 - 1847, 1994 - 1996). Волинська обл., Ковельський р-н

45000 Ковель,
вул. Вербицького, 1A,
+380 (3352) 518-93,
www: kovel.ofm.org.ua,
f.b.: 100087102280547

Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.

У середині XVI століття у Ковелі було споруджено перший дерев'яний храм св. Анни. Після його руйнування козаками Богдана Хмельницького костел відбудували 1710 року, а після пожежі 1854 року було збудовано нову дерев'яну святиню св. Анни, яку знищила радянська влада 1945 року. У 1924-1935 роках у Ковелі спорудили мурований храм під титулом св. Станіслава, єп. та мч, який після війни за рішенням місцевої влади було розібрано.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 08
1908 - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині;
1998 - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: листопад, 09
1834 - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924 - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996 - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019 - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020 - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;

У жовтні 1993 року в Ковелі було зареєстровано місцеву римсько-католицьку спільноту, якою 5 грудня цього ж року почали опікуватись оо.-францисканці. Богослужіння спочатку відправляли у приватному будинку на бульварі Лесі Українки.

У 1994 році влада міста виділили парафії територію на місці колишнього автобусного парку по вулиці Вербицького, на яку можна було перенести старовинний дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії із Вишеньок. 5 грудня 1994 року розпочались будівельні роботи під керівництвом ковельських архітекторів Олександра Ключука і Петра Пекарчука. Консекрував перенесений на мурований фундамент (із каплицею св. Франциска Асізького у підвалі) та реконструйований храм 12 жовтня 1996 року єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського і Станіслава Широкорадюка.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

В джерелах інколи помилково приписують освячення костелу в Ковелі архієпископу Мар'яну Яворському, проте він відвідав святиню лише через рік, 22 жовтня. А 24 грудня цього ж, 1997 року єпископ Трофим'як освятив подарований із Німеччини орган.

Ковельську парафію продовжують обслуговувати францисканці (орден Братів Менших).

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми