KOWEL. Dawny kościół p.w. św. Anny (185?). Wołyński obw., Kowelski r-n

4500? Ковель

Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.

У 1551 році у Ковелі коштом місцевої власниці королеви Бони збудували перший дерев'яний костел св. Анни, який було зруйновано 1648 року під час козацько-польської війни. 1658 року король Ян II Казимир підтвердив попередню фундацію та збільшив фінансово-матеріальне забезпечення парафії, яке зросло також 1672 року за рахунок Станіслава Олешки, тому, можливо, що вже тоді храм було відновлено повноцінно чи у вигляді каплиці.

Проте спорудження нового дерев'яного костелу в Ковелі датують 1710 роком, а відбулось воно завдяки Станіславу Лещинському. 1725 року новозбудований храм освятив єпископ Стефан Рупневський, ймовірно, під титулом св. Анни і Преображення Господнього. В наступні роки ковельська парафія отримала суттєві дотації, зокрема, 1751 року від Роківського, 1752 року - від Калушовської, 1789 року - від Глінського. Костел мав п'ять вівтарів, головний з яких містив образ св. Анни. На початку ХІХст. тут служив настоятелем о. Ян Яблоновський, а капелани оо. Стефан Пінкевич і златинізований Томаш Зєнкевич опікувались каплицями у Ружині та Уховецьку відповідно. У 1814-1827рр. настоятелем та ковельським деканом був о. Йосиф Млодзяновський, якого 1836 року поховали у Ковелі.

Від початку 50-х років ХІХст. парафія у Ковелі перебувала під опікою куратора о. Михайла Боратинського (каплиця в Ружині вже не згадується, проте додались каплиці у Білашеві та цвинтарна у місті). У 1854 році ковельський костел повністю знищила пожежа, проте завдяки зусиллям о. Боратинського його згодом відбудували (знову з дерева) та освятили лише під одинарним титулом св. Анни. У 70-х роках парафія під керівництвом настоятеля (і декана) о. Леопольда Гронтковського нараховувала понад 1100 вірян та мала вже згадані каплиці, у 80-х-90-х роках нею опікувався адміністратор о. Ян Шугайський (понад 2300 вірних, каплиці - ті ж), який повернувся сюди знову на початку ХХ століття та прослужив до 1920 рокуи (тоді кількість вірян збільшилась удвічі, окрім каплиці на старому кладовищі додалась каплиця на новому, а інші вже не подаються).

Принаймні, від 1923 року настоятелем у Ковелі служив о. Фелікс Шнарбаховський. У 1924 році, коли чисельність парафії досягла десяти тисяч вірних, з його ініціативи розпочали спорудження мурованого костелу, яке тривало до середини 30-х років (1932 року о. Шнарбаховського замінив о. Мар'ян Токажевський). Наприкінці 30-х років ковельська парафія нараховувала майже 15 тисяч осіб у місті та трьох десятках навколишніх сіл. Старий деревяний храм пережив ІІ світову війну та був знищений радянською владою опісля (як і новий костел).

У 1994-1996 роках до Ковеля перенесли та відреставрували старовинний дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії із Вишеньок, який став новим храмом св. Анни. Місто має також вже згадану колишню цвинтарну каплицю, що нині є православною церквою, а колись були парафіяльний мурований костел св. Станіслава, єп. мч. та гарнізонна невелика дерев'яна каплиця.