KOWEL. Dawny kościół pomnik p.w. św. Stanisława Kostki (1924 - 1935). Wołyński obw., Kowelski r-n

4500? Ковель

Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.

Споруджений у Ковелі в середині XVIст. та зруйнований в середині наступного століття перший дерев'яний храм св. Анни замінили 1710 року новим дерев'яним храмом, який 1854 року знищила пожежа. Його невдовзі відбудували знову з дерева як костел св. Анни, проте на початку ХХст. цієї святині стало замало для суттєво зрослої парафії.

Перед І св. війною нарешті було отримано дозвіл на будівництво більшого і вже мурованого храму та навіть закладено його фундамент, проте війна зупинила спорудження святині, а 1919 року німецькі війська конфіскували заготовлені будматеріали. У 1922 році міська влада прийняла рішення щодо спорудження костелу-пам'ятника на центральній площі. 1924 року відомий варшавський архітектор Стефан Шиллер та його учень і співпрацівник Вєслав Кононович виконали вражаючий проект нової святині, яка могла вмістити до семи тисяч вірян і мала стати найбільшою та найвеличнішою в Луцькй дієцезії.

Спорудження нового костелу в Ковелі розпочалось того ж, 1924 року та велось завдяки зусиллям настоятеля о. Фелікса Шнарбаховського і будівничого Йосифа Кардаша. Від самого початку воно потребувало дуже значних коштів, бо навіть фундамент довелось робити суттєво міцнішим, ніж зазвичай, оскільки земельна ділянка виявилась надто слабкою. До його фінансування, розмір якого виявився рекордно великим для тодішнього сакрального будівництва, долучились як державні структури, так і приватні доброчинці з Польщі та з-за кордону. Після смерті 1931 року о. Шнарбаховського будівництвом опікувався адміністратор о. Мар'ян Токарчевський. У 1933р. встановили та освятили три дзвони «Віра», «Надія» і «Любов». 1935 року спорудження святині було, в основному, завершене, тут навіть почали проводити богослужіння, проте оздоблення та оснащення храму до початку ІІ світової війни не вдалось закінчити.

Хоча новий костел в Ковелі отримав титул святого Станіслава, єпископа та мученика, проте в схематизмах Луцької дієцезії він згадується без цієї присвяти, а парафія і далі титулується святою Анною. Ймовірно, що освячення храму відкладалось в очікуванні завершальних робіт (повноцінно парафіяльним він так і не став). Влітку 1944 року святиня суттєво постраждала під час бойових дій. 1945 року радянська влада її розібрала, а будівельний матеріал використали для ремонту і добудови тюрми по вулиці Шевченка. На місці зруйнованого храму згодом збудували стадіон.

У 1994-1996 роках до Ковеля перенесли та відреставрували старовинний дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії із Вишеньок, який став новим храмом св. Анни. Місто має також колишню цвинтарну каплицю, що нині є православною церквою, а колись була ще й гарнізонна невелика дерев'яна каплиця.