45080 Мельниця
Мельниця вважається заснованою 1245 роком, а в Іпатіївському літописі в період з 1247 по 1288 роки згадується аж вісім разів. Тут було давньоукраїнське городище. Із XIV століття - вже містечко, яке значно пізніше стало селом. 1870 року у Мельниці проживало 420 осіб, 1885 року - 768, 1897 року - 2588, 1906 року - 2262, 1929 року - 2400, нині ж - менше шести сотень мешканців.
Перший (дерев'яний) костел у Мельниці збудували 1704 року коштом місцевого власника Людвіка Манецького. 9 жовтня 1705 року цей храм консекрував під титулом св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії єпископ-ординарій Луцький Олександр Виговський. Один із бічних вівтарів святині містив чудотворний образ Матері Божої, який, за легендою, пов'язаний із битвою з турками під Віднем. Невдовзі у Мельниці постала парафія, до якої 1726 року належало чотирнадцять сіл.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 18 | |
| 1682 | - єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький освятив вівтарі костелу свв. Станіслава єп. мч. і Анни у Мацеєві (Лукові) на Волині; |
| 1703 | - у Варшаві висвячено на єпископа о.Олександра Виговського, призначеного ординарієм Луцьким; |
| 1795 | - отримав священничі свячення майбутній єпископ Луцько-Житомирський Михайло Пивницький; |
| 1951 | - у Будапешті (Угорщина) народився майбутній єпископ-ординарій Мукачівський Антал Майнек; |
| 2017 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відремонтовану внутрішньо усипальницю Руліковських колишнього костелу Ісуса Христа у Великій Мотовилівці на Київщині; |
| 2018 | - в Севастополі (Крим) єпископ Яцек Пиль відправив першу після повернення костелу св. Климентія Месу та освятив встановлений на фасаді святині пам'ятний Місійний хрест; |
| Następna data: listopad, 19 | |
| 1736 | - єпископ Андрій Залуський призначений єпископом-ординарієм Луцьким; - єпископ Францішек Кобельський призначений єпископом-ординарієм Кам'янець-Подільським; |
| 1879 | - освячено відновлений костел Пресвятої Трійці у Бережанах на Тернопільщині; |
| 1901 | - освятили костел св. Єлизавети у Яблунові на Тернопільщині; |
| 1922 | - освячено костел св. Казимира у Ладичині на Тернопільщині; |
| 1934 | - у Долні Ілікштанського повіту (Латвія) народився майбутній єпископ Ян Пурвінський, ординарій Київсько-Житомирський; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав мощі св. Папи Йоана Павла ІІ костелу Пресвятої Трійці в Обухові на Київщині; |
У 1749 році за кошти Юрія Ольшанського та, ймовірно, Грохольських у Мельниці було споруджено мурований костел. Цей храм інколи датують 1802 роком, проте у церковних джерелах така інформація відсутня. До нього перенесли згаданий вище образ Матері Божої. У 50-х роках ХІХ століття парафія, яку обслуговував куратор о. Ян Жирицький, нараховувала до чотирьох сотень вірян та мала каплицю на місцевому кладовищі, а 1863 року до неї належало понад три сотні вірних.
У 1873 році царський уряд відібрав у римо-католиків мельницьку святиню, передавши її православним. 1876 року вони розпочали кардинально її перебудовувати на велетенську церкву, що тривало аж до освячення у 1881 році. Мельницькі католики латинського обряду, яких приєднали до парафії св. Архангела Михаїла у Голобах, стали послуговуватись цвинтарною каплицею.
Під час І світової війни від перебудованого на церкву костелу у Мельниці залишились лише стіни. 1920 року знищений храм повернули римо-католикам, які завдяки коштам місцевого власника Станіслава Чарнецького і вірян розпочали його реконструкцію у первісному стані (схоже, що спочатку він також долучився до відновлення цвинтарної каплиці). 1927 року у Мельниці відновили парафію, а 1929 року завдяки зусиллям настоятеля о. Болеслава Ястшебського завершили відбудову костелу. До нього повернулась чудотворна ікона Матері Божої Мельницької, яка зберігалась в костелі св. Анни у Ковелі.
У 30-х роках парафія у Мельниці обслуговувалась настоятелем о. Раймондом Козічем. Мала вона 1000-1200 вірних, охоплюючи півтори десятки сусідніх сіл. 1943 року останній настоятель о. Вацлав Маєвський загинув від рук бойовиків УПА. Парафіяни-поляки, виїжджаючи до Польщі, забрали зі собою частину костельного майна, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої Мельницької.
Зачинений мельницький храм використовувався радянською владою як зерносховище. Нині він перебуває у глибоко зруйнованому стані. На колишньому кладовищі збереглись руїни старої цвинтарної каплиці.
Kościoły i kaplice Ukrainy