 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
44350 Римачі
Поселення Римачі вперше згадується 1417 року (за непідтвердженими даними), наступна згадка датується 1442 роком. Нині його населення - понад дев'ять сотень мешканців.
Римо-католики села належали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. Перед Ісв. війною у Римачах була невеличка капличка та планувалось спорудження філіального костелу. Проте лише 1 серпня 1926 року було створено комітет зі спорудження святині, який для початку вирішив збудувати тимчасову дерев'яну капличку. Її було освячено 12 квітня 1927 року. 21 червня 1928 року костельний комітет отримав проект храму, виготовлений інженером Тадеєм Крафтом із Ковеля. 19 травня 1929 року єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутньої святині.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 19 | |
| На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
| Наступна дата: січень, 20 | |
| 1901 | - рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри; |
| 1951 | - у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович; |
| 2019 | - оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; |
Цікаво, що будівельні роботи проводились нелегально, оскільки відповідні державні органи лише 25.03.1930р. затвердили проект храму та 31.03.1930р. дали дозвіл на його будівництво. Завершили спорудження храму у 1933 році, його освятив 8 грудня любомльський декан о. Стефан Ястжембський, проте оздоблення костелу та його оснащення тривало далі. До того ж через брак коштів так і не були добудовані вежі та огорожа. 19 травня 1939 року єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових відлитих у Перемишлі дзвони, розміщених у дерев'яній дзвіниці. Перед ІІсв. війною парафія у Римачах була найбільшою у деканаті - обіймала півтора десятка сусідніх сіл та нараховувувала близько трьох тисяч вірних.
Після війни радянська влада спочатку перетворила храм на сілький клуб, а потім - на колгоспний млин та зерносховище. Після розпаду СРСР планувалась повна реставрація костелу, проте вона обмежилась лише частковим ремонтом. З 1996 року у святині відправляли богослужіння, проте внаслідок відсутності місцевих вірних 2010 року її передали Українській Православній Церкві Київського патріархату. 25 серпня 2010 року архієпископ Луцький і Волинський Михаїл освятив колишній костел св. Ізидора як церкву свв. Петра і Павла. Проте у разі потреби (наприклад, для паломників із Польщі) за дозволом правосланих тут відбуваються також і католицькі богослужіння.
