|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
44350 Римачі
Римачі вперше документально згадуються 1442 року, є також згадки у 1550 і 1599 роках. У 1906 році тут проживало 1041 мешканців, 1921 року - 1233, нині село має близько 940 осіб. До 2020 року входило до Любомльського району.
Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. Вважається, що перед І світовою війною у Римачах була невеличка капличка, проте жоден із схематизмів Луцько-Житомирської чи Луцької дієцезій це не підтверджує.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 05 | |
| 1772 | - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині; |
| 1790 | - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
| 1992 | - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 2011 | - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті; |
| 2020 | - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії
Зебжидовській біля Кракова; - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині; - храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру; |
| Наступна дата: вересень, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
Парафію у Римачах заснували 1925 року, і лише 1 серпня 1926 року було створено комітет зі спорудження святині, який для початку вирішив збудувати тимчасову дерев'яну каплицю. Її було освячено 12 квітня 1927 року. Принаймні, від 1927 року, коли в схематизмі вперше вказано парафію св. Ізидора в Римачах, її адміністрував о. Станіслав Брайчевський, а 1928 року подано кількість парафіян (понад 2600) та дерев'яну каплицю 1925 року в не існуючому нині селі Янківці. 21 червня 1928 року костельний комітет отримав проект храму, виготовлений інженером Тадеєм Крафтом із Ковеля. 19 травня 1929 року єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутньої святині.
Цікаво, що будівельні роботи при костелі у Римачах проводились нелегально, оскільки відповідні державні органи лише 25 березня 1930 року затвердили проект храму та 31 березня дали дозвіл на його будівництво. Завершили спорудження костелу у Римачах, яке вели коштом вірян, 1933 року, тоді його освятив 8 грудня любомльський декан о. Стефан Ястжембський, проте оздоблення та оснащення храму тривало далі. До того ж через брак коштів так і не були добудовані вежі та огорожа. 19 травня 1939 року єпископ Вальчикевич освятив два нових відлитих у Перемишлі дзвони, розміщених у дерев'яній дзвіниці.
Перед ІІсв. війною парафія у Римачах, яку продовжував обслуговувати о. Брайчевський, була найбільшою у своєму деканаті, нараховуючи понад 3300 вірян (причому, лише у шести населених пунктах). Після війни радянська влада спочатку перетворила храм на сілький клуб, а потім - на колгоспний млин та зерносховище. У посткомуністичний період повернений костел адміністрували оо.-францисканці із парафії св. Анни у Ковелі. Планувалась повна реставрація костелу, проте вона обмежилась лише частковим ремонтом. З 1996 року у святині відправляли богослужіння, проте внаслідок відсутності місцевих вірних 2010 року її передали Українській Православній Церкві Київського патріархату.
І вже 25 серпня 2010 року архієпископ Луцький і Волинський Михаїл освятив колишній костел св. Ізидора як церкву свв. Петра і Павла. Нові власники святині продовжили її ремонт та частково її перебудували (зокрема, встановили куполи над храмом). Нині належить Православній Церкві України, у разі потреби (наприклад, для паломників із Польщі) за дозволом правосланих тут відбуваються також і католицькі богослужіння.
Головна сторінка