|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
45535 Новий Загорів
Поселення Новий Загорів, яке ще навіть наприкінці ХІХст. називалось також Воля Загорівська, вважається заснованим 1567 року, хоча православний монастир на цих теренах існував, принаймні, від 1492 року, а, можливо, навіть від ХІІІ століття. У 90-х роках ХІХст. тут проживало приблизно дві з половиною сотні мешканців, нині - понад півтисячі осіб. Село входило до Локачинського району, а 2020 року стало частиною Володимирського.
У 60-х - 70-х роках XVI століття коштом місцевих власників Петра Загорівського та його дружини Федори (із Сангушків) було збудовано православну чернечу муровану церкву замість дерев'яної, спорудженої значно раніше. У першому двадцятилітті XVIIIст. (ймовірно, 1719 року) монастир прийняв унію, а в 80-х роках нові власники Чацькі завершили повну перебудову церкви Різдва Богородиці у бароковому стилі. У 1788р. до неї разом із монашими келіями прибудували 'теплий' храм Трьох Святих.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 28 | |
| 1831 | - у Луцьку помер колишній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Каспер Цецішовський, митрополит-архієпископ Могильовський; поховали у Луцькій катедрі; |
| 1900 | - освячено наріжний камінь храму Пресвятого Серця Ісуса у Вовкові на Львівщині ; |
| 1927 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував єпископ А. Новак; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив наріжний камінь та фундамент монастиря ордену Братів св. Павла Першого Пустинника
у Маріуполі на Донеччині; - єпископ Радослав Змітровіч освятив нову каплицю під титулом бл. Папи Йоана Павла ІІ, а також дзвони храму св. Анни у Хмельницькому; |
| 2014 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Ківерцях на Волині проголошено санктуарієм Божого Милосердя; |
| Наступна дата: квітень, 29 | |
| 1887 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; |
| 2006 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив новозбудований костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Гвіздаві на Житомирщині; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив початок робіт на будові комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
У 30-х роках ХІХст. (можливо, 1839 року) царська влада передала уніатські церковно-монастирські будівлі православним. Під час І світової війни церква Різдва Богородиці зазнала суттєвих пошкоджень, а чернечі приміщення було майже повністю зруйновано. 11 жовтня 1921 року попри протести православних церкву Різдва Богородиці і частину чернечих будівель отримала новоутворена місцева римсько-католицька парафія (ймовірно, храм Трьох Святих та решта будівель залишились у православних). Відтоді близько півтисячі парафіян обслуговувались адміністратором о. Станіславом Янашеком, під керівництвом якого отриману церкву перебудували на костел Різдва Пресвятої Діви Марії.
У 1929 році о. Янашека замінив в Новому Загорові настоятель о. Фаустин Зельський. І він опікувався понад чотирма сотнями вірян, що проживали також у дванадцяти сусідніх селах, принаймні, до кінця міжвоєнного періоду. У 1943 році вояки УПА розташувались в Новому Загорові у парафіяльних та монастирських будівлях та 8-11 вересня прийняли нерівний бій із суттєво переважаючими їх силами німецьких окупантів. Внаслідок бомбардування літаками та артилерійського обстрілу сакральний комплекс зазнав істотних руйнувань.
У зруйнованому стані костел та суміжні будівлі в Новому Загорові перебували весь радянський період. У 1990-1991 роках його передали православним Київського патріархату, які відреставрували колишній храм Трьох Святих та освятили його як церкву Різдва Богородиці, що нині належить ПЦУ. А костел Різдва Пресвятої Діви Марії досі перебуває у стані глибокої руїни.
Головна сторінка