ЗАТУРЦІ. Костел Пресвятої Трійці (1642 - 1646). Волинська обл., Володимирський р-н

445523 Затурці,
вул. Зелена, 2

Перші згадки про Затурці припадають на XIII століття, а в документах початку XVI століття поселення згадується як власність Б. Затурецького. Нині у селі понад 1900 мешканців.

У 1619-1624 роках у Затурцях коштом Яна Лагодовського було споруджено дерев'яний костельно-монастирський комплекс оо.-августинів. У 1642-1646 роках за кошти нового власника села Валеріана Подгороденського збудували замість дерев'яних муровані костел і монатир для августинів. 1646 року єпископ М. Красицький консекрував храм під титулом Пресвятої Трійці і св. Марії Магдалини. У 1648 та 1760 роках костельно-монастирському комплексу завдавали шкоди козаки і гайдамаки, проте його пізніше відновлювали. У 1832 році царська влада закрила монастир августинів, а костел замінила на православну церкву.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

У 192?-1933 роках храм та монастир було відбудовано після ушкоджень, завданих Ісв. війною. У 1946-1992 роках святиня перебувала закритою (до 1960 року сільський клуб, а потім колгоспний склад). 1994 року храм частково відремонтовано на пожертви з Німеччини, Польщі, Голландії та Великої Британії, а 25 вересня 1994 року його освятили під титулом Пресвятої Трійці. Затурці обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.