ЧАРТОРИЙСЬК (Старий Чарторийськ). Колишній костел св. Йосифа / Воздвиження Святого Хреста (1741 - 1751). Волинська обл., Камінь-Каширський р-н

44636 Чарторийськ

Чарторийськ згадується у літописах у 1100 та 1228 роках. Наприкінці ХІХст. у містечку проживало майже 2 тисячі мешканців, 1902 року на залізничній гілці Ковель-Сарни відкрили станцію Чарторийськ, біля якої виникло селище з цією ж назвою, тому містечку Чарторийськ додали приставку Старий. 7 жовтня 2021 року Старий Чарторийськ перейменували на Чарторийськ. У селі проживає понад дві тисячі осіб. Належало до Маневицького району, а тепер - до Камінь-Каширського.

Місцевий власник Андрій Лещинський (кальвіністського віросповідання) 18 грудня 1639 року профінансував у Чарторийську будівництво невеликого дерев'яного храму св. Йосифа в пам'ять про померлу 30 травня дружину Анну (із Корецьких) - католичку. Фундацію святині та парафії затвердив 23 січня 1640 року єпископ Андрій Гембіцький. В лютому цього ж року храм було споруджено, а в ньому постав меморіал Анни.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;
Наступна дата: липень, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;

Наступний власник Самуель Лещинський 13 липня 1674 року переніс до Колок парафію разом із її колишнім забезпеченням, а в Чарторийську здійснив нову фундацію для домініканців. Після смерті Самуеля справу фінансування ченців продовжив його син Андрій. Дерев'яний костел згорів 1729 року, проте цього ж року його відбудували (теж із дерева).

Новий (і вже мурований) храм в Чарторийську був споруджений протягом десяти років, починаючи із 1751 року, за проектом о.-єзуїта Павла Гіжицького (можливо, що розпочали його будівництво ще 1717 року, проте з невідомих причин воно зупинилось). 11 липня 1751 року настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел під титулом Воздвиження Святого Хреста. Святиня мала 9 вівтарів (три дерев'яних, інші - у вигляді фресок на стінах), головний містив скульптуру Господа Ісуса Розіп'ятого, на прикостельному цвинтарі стояла мурована дзвіниця із двома дзвонами.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

На початку 70-х років XVIII століття храм у Чарторийську відремонтували після пожежі. У схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії парафіяльний і домініканський костел Воздвиження Святого Хреста подається останній раз на початок 1832 року. Цього ж року царський уряд ліквідував домініканський монастир, а храм передали православним. Жоден із наступних схематизмів аж до 1921 року його навіть не згадує.

Фотознімок: Promek

У 1915 році під час І світової війни колишній костел у Чарторийську та суміжні будівлі зазнали суттєвих пошкоджень, руїна храму стояла без даху, вікон і дверей. 1920 року парафію було відновлено під старим титулом св. Йосифа, а її адміністратором призначено душпастиря вже згаданої парафії у Колках о. Франциска Мілевського, якого кожні кілька років замінювали інші адміністратори. Завдяки їх зусиллям та коштам урядовим і місцевих власників до 1930 року завершили часткове впорядкування святині. Зокрема, її покрили шифером та встановили двері і вікна. Від 1937 року парафією, що налічувала лише дві з половиною сотні вірних, хоча до неї належало ще майже два десятки сусідніх сіл, опікувався настоятель о. Іларій Пашек. Була дерев'яна каплиця в Костюхнівці на кладовищі польських легіонерів, які полегли у боях із московітами під час Ісв. війни.

Під час ІІ світової війни костел зазнав чергових пошкоджень, якийсь час був церквою, а потім став зерносховищем. Пізніше стояв пусткою, перетворюючись на руїну. У 90-х роках його передали православним, і нині після ремонту та часткової перебудови він є Хрестовоздвиженською церквою чоловічого монастиря. Досі - Московського патріархату.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.