MANIEWICZE. Kościół p.w. Ducha Świętego / Przemienienia Pańskiego (1933 - 1937). Wołyński obw., Kamieńkoszyrski r-n

44600 Маневичі,
вул. Костельна, 12-Б,
www: parafiamaniewicze.wixsite.com/uk...,
f.b.: parafiamaniewicze

Село Маневичі, поблизу якого наприкінці XIX - на початку XX століть виникло поселення з такою ж назвою (як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель-Сарни), відоме у документах, принаймні, від 1570 року і в 1964 році було перейменоване на Прилісне. Поселення ж Маневичі згодом стало містечком, яке 1940 року отримало статус селища (міського типу) та районного центру (до 2020 року). Проживає тут менше 12 тисяч мешканців.

Першою святинею створеної 25 січня 1923 року парафії Преображення Господнього у Маневичах була перебудована на костел дерев'яна каплиця на кладовищі поблизу залізниці, де поховали солдат австро-угорської та німецької армій І світової війни, а також польських легіонерів. Проте станом на 1931 рік вона нараховувала майже 2600 вірних та стала надто малою для такої великої кількості парафіян.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Następna data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;

Будівництво нового і вже мурованого храму у Маневичах на пожертвуваній місцевим землевласником вірменського походження Антонієм Бірарем земельній ділянці поряд із цвинтарем розпочалось коштом парафіян 1933 року за нового настоятеля о. Болеслава Ястшембського. 7 жовтня наступного, 1934 року ще недобудований костел освятив під старим титулом Преображення Господнього єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич.

Будівельні та оздолювальні роботи в костелі у Маневичах, а також його оснащення продовжувались до 1937 року. Фасад святині містив латинським напис «Sursum Corda». У 1936-1944 рр. в парафії чисельністю близько трьох тисяч вірян, якими продовжував опікуватись о. Ястшембський, служила спільнота сестер-терезіянок (вони утримували сиротинець і кравецьку школу для дівчат). Парафія мала лище одну каплицю - вже згадану дерев'яну на війському цвинтарі.

у червні 1944 року помер від тифу о. Ястшембський та був похований на цвинтарі у Маневичах, його замінив о. Едмунд Доманський, який опікувався парафією до кінця 1943 року та пізніше виїхав до Польщі. Після II світової війни радянська влада зачинила храм, влаштувавши у ньому склад мінеральної солі, яка протягом 40 років спричинила невідворотні руйнування. Пізніше сіль була висаджена у повітря, зруйнувались склепіння і дах святині.

Першу після багатьох років Святу Меса на сходах суттєво зруйнованого костелу у Маневичах відправив у 1990 році o. Ян Мухарський OFM Cap. Повернули святиню 1992 року, її відбудували та частково відновили. 4 червня 1995 року єпископ Маркіян Трофим'як повторно освятив храм під титулом Святого Духа. Зусиллями о. Людвіка Камілевського було збудовано також парафіяльний будинок. У костелі до цього часу тривають ремонтні роботи. Недавно в ньому освятили нові вітражі, створені за ескізами польського художника середини ХХст. Януша Влодарського, а 13 серпня 2022 року єпископ Віталій Скомаровський освятив пам'ятні таблиці колишнім настоятелям.