СОКІЛ. Колишній костел Матері Божої Помічниці Вірних (1907 - 1909). Волинська обл., Луцький р-н

45113 Сокіл

Давньоруське поселення Сокіл (Сокуль) існувало вже у X-XIII століттях, мало оборонні споруди. 1564 року містечко отримало магдебурзьке право. Нині є селом із населенням понад 7 сотень мешканців.

Перший дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії постав 1616 року, а парафія тут існувала від 1623 року. Її фінансово забезпечували місцеві власники. У 1784 (за іншими даними - 1748) році цю святиню замінила нова дерев'яна, споруджена завдяки зусиллям настоятеля о. Лукаша Вєжбіцького та коштам чергових власників містечка Єловіцьких.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 14
1722 - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському;
1729 - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський;
1850 - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького;
1919 - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський;
Наступна дата: січень, 15
1812 - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали;
1842 - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри;
1885 - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі;
2016 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині;

Сучасний мурований неокласичний храм збудували за кошти парафіян, оснастили і освятили під титулом Матері Божої Помічниці Вірних у 1907-1909 роках (в Інтернеті йому часто помилково приписують титул святих Петра й Павла). Під час Ісв. війни костел зазнав пошкоджень, проте його реставрували 1925 року. Парафія у середині 30-х років обслуговувалась настоятелем о. Домініком Кузьмінським, охоплювала понад три десятка сусідніх сіл та налічувала близько 1700 вірних.

Під час ІІсв. війни костел підпалили місцеві українці-націоналісти, можливо при цьому вбивши настоятеля та кількох інших осіб, за що навколишні поляки-шовіністи майже повністю спалили поселення та вбили 19 українців. За радянської влади будівля храму використовувалась як зерносховище, а потім стояла пусткою, піддаючись руйнуванню. 1994 року її повернули римо-католикам, котрі мали намір відновити святиню і навіть взялись споруджувати біля неї дитячий табір, проте цей намір не вдалось реалізувати. І тоді на прохання православного духовенства Київського патріархату єпископ Маркіян Трофим’як передав їм колишній костел. Зараз там поряд будується православний монастир, а в притворі храму облаштовано вівтар, який у листопаді 2016 року освятив на честь апостола Якова, брата Господнього, митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Святиня поступово відновлюється.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.