БУЦИНЬ. Колишній костел Введення в Храм Пресвятої Діви Марії (1810). Волинська обл., Ковельський р-н

44440 Буцинь

Село Буцинь (Буцень) відоме у джерелах, принаймні, від 1726 року. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 1300 селян. У радянські часи до 2017 року називалось Буцин. Нині його населення становить майже 1200 мешканців. Належало до Старовижівського району, а від 2020 року - до Ковельського.

Саме 1726 роком датується постання у Буцині парафії, а останній дерев'яний костел було споруджено 1733 року коштом Юзефи Яблонівської (дівоче прізвище - Мицельська). 1810 року його замінила мурована святиня, збудована завдяки пожертвам місцевих власників Заславських, Яблонівських і Пшесмицьких (за не підтвердженою інформацією, було обмуровано старий дерев'яний храм).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 15
1778 - в каплиці резиденції львівських архієпископів в Оброшиному Львівський архієпископ вірменського обряду Яків Августинович у присутності хворого архієпископа Вацлава Сераковського висвятив на єпископа о.Фердинанда Кіцького, призначеного єпископом-помічником Львівським;
1917 - інгрес до Житомирської катедри єпископа Ігнатія Дубовського, призначеного ординарієм Луцько-Житомирським;
1992 - частково впорядкований костел св. Йосифа у Миколаєві освятив єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: лютий, 16
1899 - призначений єпископом-помічником Перемишльським о. Йосиф Пельчар, майбутній святий;
Джерело фотознімка: Станіслав Яновський

Наприкінці ХІХ століття парафія у Буцині мала філіальну каплицю в Сереховичах, а в 30-х роках ХХ століття - у Несухоїжі (у цьому містечку 29 вересня 1771 року був охрещений майбутній єпископ Луцько-Житомирський Михайло Пивницький). 1935 року парафією у складі понад трьох десятків населених пунктів чисельністю близько чотирьох сотень вірян опікувався адміністратор о. Гіжинський Марцелій.

Під час ІІ світової війни костел зруйнували. Його залишки мешканці розібрали для своїх потреб, а земельну ділянку віддали місцевій сім'ї. Проте свою домівку вони збудували за межами фундаменту колишнього римсько-католицького храму, від якого залишились лише два глибоких погреби.

Джерело фотознімка: Станіслав Яновський
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми