|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
44440 Буцинь
Село Буцинь (Буцень) відоме у джерелах, принаймні, від 1726 року. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 1300 селян. У радянські часи до 2017 року називалось Буцин. Нині його населення становить майже 1200 мешканців. Належало до Старовижівського району, а від 2020 року - до Ковельського.
Саме 1726 роком датується постання у Буцині парафії, а останній дерев'яний костел було споруджено 1733 року коштом Юзефи Яблонівської (дівоче прізвище - Мицельська). 1810 року його замінила мурована святиня, збудована завдяки пожертвам місцевих власників Заславських, Яблонівських і Пшесмицьких (за не підтвердженою інформацією, було обмуровано старий дерев'яний храм).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: лютий, 15 | |
| 1778 | - в каплиці резиденції львівських архієпископів в Оброшиному Львівський архієпископ вірменського обряду Яків Августинович у присутності хворого архієпископа Вацлава Сераковського висвятив на єпископа о.Фердинанда Кіцького, призначеного єпископом-помічником Львівським; |
| 1917 | - інгрес до Житомирської катедри єпископа Ігнатія Дубовського, призначеного ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1992 | - частково впорядкований костел св. Йосифа у Миколаєві освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: лютий, 16 | |
| 1899 | - призначений єпископом-помічником Перемишльським о. Йосиф Пельчар, майбутній святий; |
Наприкінці ХІХ століття парафія у Буцині мала філіальну каплицю в Сереховичах, а в 30-х роках ХХ століття - у Несухоїжі (у цьому містечку 29 вересня 1771 року був охрещений майбутній єпископ Луцько-Житомирський Михайло Пивницький). 1935 року парафією у складі понад трьох десятків населених пунктів чисельністю близько чотирьох сотень вірян опікувався адміністратор о. Гіжинський Марцелій.
Під час ІІ світової війни костел зруйнували. Його залишки мешканці розібрали для своїх потреб, а земельну ділянку віддали місцевій сім'ї. Проте свою домівку вони збудували за межами фундаменту колишнього римсько-католицького храму, від якого залишились лише два глибоких погреби.
Головна сторінка