|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
44703 Володимир,
вул. Данила Галицького, 2
Першою згадкою про Володимир вважається 988 рік, проте він існував ще 884 року під назвою Лодомира. У ХІІст. місто стало центром удільного Волинського князівства. У 1324р. отримало магдебурзьке право, яке неодноразово підтверджувалось після чергового руйнування міста. Від 1375 року до перенесення в Луцьк було столицею дієцезії. Від 1795р. - повітовий центр, тоді його перейменували на Володимир-Волинський, щоб відрізнити від російського Владіміра на Клязьмі. 1861 року тут проживало 5905 мешканців, 1897 року - 9883, 1939 року - 26800, нині - 37900 осіб. У 1948р. Володимир отримав статус міста районного підпорядкування, а 1975 року - обласного. Є райцентром. 2021 року повернено назву Володимир.
Домініканці у Володимирі служили вже у другій половині XIVст. при парафіяльному костелі Пресвятої Діви Марії, проте їх монастир постав пізніше (ймовірно, наступного століття, принаймні, вже існував у середині цього століття). 17 липня 1497 року великий князь Литовський Олександр Ягеллончик, майбутній король Польщі, надав домініканському конвенту досить скромну додаткову фундацію. Можливо, що саме з тих часів їхній храм мав титул Пресвятої Трійці.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 12 | |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів; |
| 1862 | - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1995 | - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття; |
| Наступна дата: серпень, 13 | |
| 2002 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив розпис костелу св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка, Яна Собіло та Мар'яна Бучека освятив скульптуру Матері Божої Непорочної на площі перед будинком харківських єпископів; |
4 травня 1565 року фінансово-матеріальне забезпечення володимирських домініканців збільшив король Зигмунт ІІ Август. Пізніше дерев'яний костельно-монастирський комплекс домініканців знищила пожежа, проте завдяки пожертвам доброчинців, зокрема, Гіацинті Анні Слоньовській (із Рошкевичів) та Якову Лиссаковському, був відбудований вже мурованим. Храм тоді отримав титул Успіння Пресвятої Діви Марії. Протягом 1592-1693 років завдяки численним пожертвам володимирські домініканці стали чи не найбагатшим монастирем на Волині.
У 1750 році знищений раніше черговою пожежею домініканський костел у Володимирі відбудували коштом Йосифа Симона Цешковського (разом із монастирем). Після оздоблення та оснащення храм консекрував 11 липня 1770 року єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький). Після наступного нищення святині пожежею 1799 року її відновили у 1806 році. Костел отримав дванадцять дерев'яних вівтарів, поруч постала мурована дзвіниця із п'ятьма дзвонами. На початку 30-х років ХІХст. храм згадується з присвятою Успінню Пресвятої Діви Марії.
Під час великої пожежі Володимира 1833 року постраждав також і домініканський костел. Ймовірно, що якийсь час ним не послуговувались, проте інформація про те, що його розібрали того ж 1850 року, коли ліквідували монастир, не відповідає дійсності, оскільки цей храм як подомініканський згадується у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, принаймні, із 70-х років аж по 1894 рік (правда, у 90-х роках вже був нечинним). Лише після цього святиню було розібрано, від неї залишилась лише частина дзвіниці (два нижні її яруси).
У Володимирі є парафіяльний костел свв. Йоахима i Анни та колишній єзуїтський і парафіяльний храм Пресвятого Серця Ісуса / Розіслання Апостолів.
Головна сторінка