БАР. Костел св. Анни (1811). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23000 Бар,
вул. св. Миколая, 12,
+380 (4341) 220-09

Перша документальна згадка про місто, яке тоді називалось 'Ров', відноситься до 1401 року. У 1533 році до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом, розпочала будівництво нової фортеці, яку назвала Баром (на честь свого княжого володіння в Італії - Барі). А 24 листопада 1537 року звільнили всіх, хто поселився у Барі, від податків та створила Барське староство. 1540 року місто отримало магдебурзьке право. З приєднанням Правобережної України до Росії Бар спочатку увійшов до її складу як повітове місто, а 1797 року став заштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. Нині - районний центр з населенням понад 15 тисяч мешканців.

Дерев'яний костел у Барі, споруджений у 1550-1557 рокою коштом королеви Бони, був спалений 1648 року. Новий дерев'яний храм (з бука) збудували зусиллями о. Матея Круліковського 1721 року. Але він також згорів у 1806 році.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 13
1758 - номінований Львівським митрополитом-архієпископом о. Владислав Лубенський;
1961 - рукоположений в священники у Ризі єпископом Петрасом Мієжалісом майбутній єпископ Ян Пурвінський, ординарій Київсько-Житомирський;
1999 - каплицю св. Мартина в Євпаторії в Криму освятив єпископ Леонід Дубравський;
2013 - архієпископ Петро Мальчук OFM освятив фундамент майбутнього храму св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив костел св. Терези від Дитятка Ісуса у Львові-Брюховичах;
Наступна дата: квітень, 15
1843 - консекровано костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Єзуполі на Івано-Франківщині;
1901 - піднесений до гідності титулярного архієпископа Darnis єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1906 - єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Ялті в Криму;
1928 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував храм cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
2012 - о. Леонід Ткачук освятив дзвін над вежею каплиці Божого Милосердя i св. Шарбеля у Харкові-Рогані;

У 1811 році завдяки домініканцю о. П. Шадбаєвому у Барі було споруджено мурований костел для оо.-домініканців, який консекрував єпископ Францішек Мацькевич 1826 року. Після антиросійського повстання царська влада ліквідувала домініканський монастир, костел перейшов до дієцезіального духовенства. На початку ХХ століття храм вже не міг умістити всіх вірних, тому 1902 року на гроші Пелагеї Мілевської розпочалося його розширення (наріжний камінь було закладено 25.07.1902р.). До 1908 року зусиллями о. Олександра Щавінського збудували фактично новий неоготичний костел (від старого залишився тільки пресбітерій - вівтарна частина).

З 1933 до 1942 року святиня перебувала закритою. У 80-х роках минулого століття тут працював настоятелем майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький, якому 1989 року допомагав у душпастирстві інший майбутній єпископ - о. Яцек Пиль OMI. 26 липня 2006 року Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович здійснив реконсекрацію храму. 2018 року було відновлено орган початку ХХ століття.

Парафію обслуговують дієцезійні священники, працюють черниці згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ

2018. 06.16 Єпископ Радослав Змітрович очолив урочисту Месу та висвятив на священника диякона Вадима Дороша із згромадження місіонерів-облатів, родом із Бару; 06.24 Урочисту Месу на завершення святкування 100-річчя згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок очолив єпископ Леон Дубравський у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського та Радослава Змітровіча; 09.08 Святу Месу з нагоди срібного ювілею с. Фаустини Ковальської із згромадження бенедиктинок-місіонерок очолив єпископ Леон Дубравський; 12.18 Похоронну Службу Божу с. Бенедикти Регіни Глушко із згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок очолив єпископ Леон Дубравський OFM у співслужінні єпископа Радослава Змітровича;


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.