23000 Бар,
вул. св. Миколая, 12,
+380 (4341) 220-09
Перша документальна згадка про місто, яке тоді називалось 'Ров', відноситься до 1401 року. У 1533 році до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом, розпочала будівництво нової фортеці, яку назвала Баром (на честь свого княжого володіння в Італії - Барі). А 24 листопада 1537 року звільнили всіх, хто поселився у Барі, від податків та створила Барське староство. 1540 року місто отримало магдебурзьке право. З приєднанням Правобережної України до Росії Бар спочатку увійшов до її складу як повітове місто, а 1797 року став заштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. Нині - районний центр з населенням понад 15 тисяч мешканців.
Дерев'яний костел у Барі, споруджений у 1550-1557 рокою коштом королеви Бони, був спалений 1648 року. Новий дерев'яний храм (з бука) збудували зусиллями о. Матея Круліковського 1721 року. Але він також згорів у 1806 році.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 10 | |
1769 | - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький; |
2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
2016 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині; |
2017 | - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті; |
2019 | - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті; |
Наступна дата: грудень, 11 | |
1938 | - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині; |
2010 | - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
У 1811 році завдяки домініканцю о. П. Шадбаєвому у Барі було споруджено мурований костел для оо.-домініканців, який консекрував єпископ Францішек Мацькевич 1826 року. Після антиросійського повстання царська влада ліквідувала домініканський монастир, костел перейшов до дієцезіального духовенства. На початку ХХ століття храм вже не міг умістити всіх вірних, тому 1902 року на гроші Пелагеї Мілевської розпочалося його розширення (наріжний камінь було закладено 25.07.1902р.). До 1908 року зусиллями о. Олександра Щавінського збудували фактично новий неоготичний костел (від старого залишився тільки пресбітерій - вівтарна частина).
З 1933 до 1942 року святиня перебувала закритою. У 80-х роках минулого століття тут працював настоятелем майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький, якому 1989 року допомагав у душпастирстві інший майбутній єпископ - о. Яцек Пиль OMI. 26 липня 2006 року Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович здійснив реконсекрацію храму. 2018 року було відновлено орган початку ХХ століття.
Парафію обслуговують дієцезійні священники, працюють черниці згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.