КОЗАРІВКА. Костел Пресвятого Серця Ісуса Христа (1990 - 1992). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23023 Козарівка,
вул. Першотравнева, 10

Село заснував 1583 року Іван Вуж. Живе тут менше чотирьох сотень мешканців. Чисельність місцевих католиків латинського обряду (разом із селами Мигалівка, Діброва, Гармаки та Лугове) складає близько трьох сотень.

Раніше віряни не мали своєї святині, новий мурований костел споруджено зусиллями самих парафіян під керівництвом майбутнього єпископа о. Броніслава Бернацького у 1990-1992 роках. Храм було оснащено, а його інтер'єр оздоблено завдяки зусиллям о. Миколи Гуцала.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 03
1962 - колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк призначений Краківським архієпископом-митрополитом та Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії у Любачеві (Польща);
2001 - інгрес кардинала Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
Наступна дата: березень, 04
1720 - архієпископ Ян Скарбек консекрував новозбудований бернардинський костел св. Миколая у Бережанах на Тернопільщині;
1771 - єпископ Холмський Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Луцьким;
1889 - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1991 - у Житомирській катедрі Апостольським делегатом в Радянському Союзі архієпископом Франческом Колусуонно рукоположений в єпископи ординарій Житомирський о. Ян Пурвінський;

У 1992 році костел освятили, а 18 червня 1993 року його консекрував єпископ Ян Ольшанський MIC.

Козарівку обслуговують дієцезійні священники з парафії св. Анни у Барі, працюють черниці згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.