24400 Бершадь,
вул. Юрія Коваленка, 9
Бершадь (Бершада) відома з 1459 року як фортеця. У 1648 році стала сотенним містом Уманського полку, 1797 року - центром повіту, від 1804 року була містечком. 1893 року тут проживало 13207 мешканців, 1905 року - 15620, нині - понад 12 тисяч осіб. 1922 року стала центром повіту, 1930 року - райцентром, від 1947 року була селищем міського типу, а з 1966 року є містом, яке від 2020 року входить до Вінницького району.
Перший храм у Бершаді постав у 1797-1798 роках коштом місцевого власника Фридерика Йосифа Мошинського (за однією інформацію, він вже був мурованим, за іншою, менш вірогідною - лише дерев'яним). У схематизмі Кам'янецької дієцезії 1831 року він згадується у складі парафії св. Йосифа у Чечельнику як громадська каплиця, яку вже тоді обслуговував місцевий душпастир, хоча формально філія і її фінансово-матеріальне забезпечення ще не були встановлені.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: лютий, 17 | |
1709 | - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві; |
1754 | - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського; |
1884 | - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа; |
1990 | - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині; |
Наступна дата: лютий, 18 | |
1703 | - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини); |
1761 | - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці; |
1864 | - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський; |
2020 | - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка; |
У 1819 році черговий власник містечка Андрій Петро Мошинський збудував у Бершаді класичний палац. Посередині палацового парку опинилась вже згадана каплиця, яка виконувала також функцію родинної усипальниці. У 1848-1850 роках цей храм перебудував на костел наступний власник Станіслав Юревич, за якого вийшла заміж дружина репресованого царською владою Мошинського, попередньо розвівшись з ним. Ззовні та всередині святиню витримали в готичному стилі (її інтер'єр оздобили італійські майстри), головний вівтар містив два мармурових ангели та образ Святої Родини, бічний - ікону Спасителя. Прикрашали храм мармурова підлога, великі кришталеві люстри, був орган на шість голосів. Поруч знаходились дзвіниця у вигляді брами (костельний терен відділили цегляною огорожею від решти парку), парафіяльний та інші будинки.
У 70-х роках, 80-х і навіть 90-х роках ХІХст. філію у Бершаді обслуговував о. Станіслав Стшелецький, а в схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1914 року бершадську філію показали вже майже як окрему парафію в складі балтського деканату під опікою о. Болеслава Павловича (очевидно, тоді розпочався процес її виділення із чечельницької парафії). У радянські часи костел зачинили, проте під час ІІ світової війни аж до кінця 40-х років храм був чинним. Зокрема, у 1947-1948 роках бершадська парафія мала півтисячі вірян. Пізніше святиню знову зачинили та використовували її як клуб, кінотеатр ім. Горького, а потім - палац шлюбів.
Повернули костел у Бершаді 1991 року, його освятив у вересні цього ж року єпископ Ян Ольшанський MIC. Відтоді у храмі проводились ремонтні роботи, які завершили 2021 року. Святиню було оштукатурено і пофарбовано, підлогу вистелели плиткою, облаштували опалення, придбали нові дерев'яні лави та ікони, встановили двері, реставрували хори, а на території збудували кам'яний грот та встановили у ньому скульптуру Матері Божої. 8 травня цього ж року єпископ Леон Дубравський реконсекрував капітально відремонтований костел.
Бершадь обслуговують францисканці (орден Братів Менших) із чечельницької парафії.