БЕРШАДЬ. Костел св. Станіслава єп. мч. (1797 - 1798). Вінницька обл., Гайсинський р-н

24400 Бершадь,
вул. Юрія Коваленка, 9

Бершадь (Бершада) відома з 1459 року як фортеця. У 1648 році стала сотенним містом Уманського полку, 1797 року - центром повіту, від 1804 року була містечком. 1893 року тут проживало 13207 мешканців, 1905 року - 15620, нині - понад 12 тисяч осіб. 1922 року стала центром повіту, 1930 року - райцентром, від 1947 року була селищем міського типу, а з 1966 року є містом, яке від 2020 року входить до Вінницького району.

Перший храм у Бершаді постав у 1797-1798 роках коштом місцевого власника Фридерика Йосифа Мошинського (за однією інформацію, він вже був мурованим, за іншою, менш вірогідною - лише дерев'яним). У схематизмі Кам'янецької дієцезії 1831 року він згадується у складі парафії св. Йосифа у Чечельнику як громадська каплиця, яку вже тоді обслуговував місцевий душпастир, хоча формально філія і її фінансово-матеріальне забезпечення ще не були встановлені.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Наступна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;
Джерело фотознімка: ishchuk.net

У 1819 році черговий власник містечка Андрій Петро Мошинський збудував у Бершаді класичний палац. Посередині палацового парку опинилась вже згадана каплиця, яка виконувала також функцію родинної усипальниці. У 1848-1850 роках цей храм перебудував на костел наступний власник Станіслав Юревич, за якого вийшла заміж дружина репресованого царською владою Мошинського, попередньо розвівшись з ним. Ззовні та всередині святиню витримали в готичному стилі (її інтер'єр оздобили італійські майстри), головний вівтар містив два мармурових ангели та образ Святої Родини, бічний - ікону Спасителя. Прикрашали храм мармурова підлога, великі кришталеві люстри, був орган на шість голосів. Поруч знаходились дзвіниця у вигляді брами (костельний терен відділили цегляною огорожею від решти парку), парафіяльний та інші будинки.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com

У 70-х роках, 80-х і навіть 90-х роках ХІХст. філію у Бершаді обслуговував о. Станіслав Стшелецький, а в схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1914 року бершадську філію показали вже майже як окрему парафію в складі балтського деканату під опікою о. Болеслава Павловича (очевидно, тоді розпочався процес її виділення із чечельницької парафії). У радянські часи костел зачинили, проте під час ІІ світової війни аж до кінця 40-х років храм був чинним. Зокрема, у 1947-1948 роках бершадська парафія мала півтисячі вірян. Пізніше святиню знову зачинили та використовували її як клуб, кінотеатр ім. Горького, а потім - палац шлюбів.

Джерело фотознімка: ofm.org.ua

Повернули костел у Бершаді 1991 року, його освятив у вересні цього ж року єпископ Ян Ольшанський MIC. Відтоді у храмі проводились ремонтні роботи, які завершили 2021 року. Святиню було оштукатурено і пофарбовано, підлогу вистелели плиткою, облаштували опалення, придбали нові дерев'яні лави та ікони, встановили двері, реставрували хори, а на території збудували кам'яний грот та встановили у ньому скульптуру Матері Божої. 8 травня цього ж року єпископ Леон Дубравський реконсекрував капітально відремонтований костел.

Джерело фотознімка: radabershad.gov.ua

Бершадь обслуговують францисканці (орден Братів Менших) із чечельницької парафії.

Джерело фотознімка: radabershad.gov.ua
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.