ЧЕЧЕЛЬНИК. Костел св. Йосифа (1786). Санктуарій Матері Божої Чечельницької (2015). Вінницька обл., Гайсинський р-н

24800 Чечельник,
вул. Героїв Майдану, 39,
+380 (4351) 212-71,
www: chechelnyk.ofm.org.ua

Перша згадка про сторожові поселення на місці теперішнього Чечельника датується 1529 роком. Статус містечка отримав 1635 року. У 1795р. перейменували на Ольгопіль та зробили центром повіту, проте 1812 року повітовий центр перенесли до Рогузки-Чечельницької, яку теж перейменували на Ольгопіль, а Чечельнику повернули стару назву. Був центром волості. У 1893р. тут проживало лише 2897 мешканців, 1905 року - вже 10558, нині - майже 5 тисяч осіб. Із 1961р. є селищем (міського типу), був райцентром (за винятком 1962-1966рр.), проте 2020 року увійшов до Гайсинського району.

У 1751 році у Чечельнику було споруджено дерев'яний костел (і місійний будинок) для барських єзуїтів коштом місцевого власника князя Станіслава Любомирського. 1759 року гайдамаки знищили, принаймні, будівлю єзуїтів (можливо, і храм), проте пізніше їх відновили. І єзуїти продовжували обслуговувати католиків містечка та околиць.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 15
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;
Джерело фотознімка: kresy.pl
Джерело фотознімка: kresy.pl

Після ліквідації ордену 1773 року парафію у Чечельнику перейняло дієцезіальне духовенство. У 1786 року коштом чергового власника князя Йосифа Любомирського постав мурований храм замість старого дерев'яного, який згорів. Внаслідок допущених помилок при спорудженні його у 1818-1823 роках довелось грунтовно перебудувати коштом парафіян (стіни святині розібрали до половини їх висоти і вимурували заново). Будівельними роботами опікувався тодішній настоятель о. Григорій Коцюбинський. Костел отримав три муровані вівтарі, головний містив написаний на полотні образ Преображення Господнього та чудотворну ікону Матері Божої Ченстоховської XVIII століття ще зі старого храму. На прикостельному цвинтарі стояла дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами одинакової ваги. 7 вересня 1824 року перебудовану святиню консекрував єпископ Франциск Мацкевич.

Джерело фотознімка: kresy.pl

У схематизмі Кам'янецької дієцезії 1831 року подано єдину каплицю у складі чечельницької парафії - Бершадь. Наприкінці 50-х років ХІХст. чисельність вірян становила понад 2400 осіб, у 70-х роках їх обслуговував настоятель о. Алоїзій Матківський. 1896 року костел відновили за кошти вірних, кількість яких майже досягла чотирьох тисяч, та Вітольда Собанського. Перед І світовою війною парафію адміністрував о. Станіслав Малецький. У 1924 році храм було спалено та знову реставровано. Від 1937 року за винятком періоду з війни по 1950 рік святиня перебувала зачиненою (її після перебудови використовували під різні потреби). Богослужіння здійснювались у цвинтарній капличці, спорудженій Собанськими у 40-х роках XIX століття.

Фотознімок: Dmytro Antoniuk

Повернений 1990 року костел у Чечельнику 28 липня цього ж року освятив майбутній єпископ Ян Ольшанський MIC. З того часу продовжується його ремонт зусиллями францисканців. 26 серпня 2015 року єпископ Леон Дубравський OFM проголосив храм дієцезіальним санктуарієм Матері Божої Чечельницької (завдяки вже згаданій чудотворній іконі Матері Божої Ченстоховської, яку було врятовано від більшовиків, відновлено, освячено 20 жовтня 1993 року у Римі Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ та 12 серпня 1995 року урочисто встановлено в головному вівтарі). 7 серпня 2016 року архієпископ Клаудіо Гуджеротті за участю єпископа Дубравського освятив новий головний вівтар костелу.

Джерело фотознімка: chechelnik-rada.gov.ua

З 1959 року парафію у Чечельнику обслуговують францисканці (орден Братів Менших), працюють черниці згромадження Сестер Альбертинок.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.