ЧЕРНІВЦІ. Костел св. Миколая, єп. мч. (1640). Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н

24100 Чернівці,
вул. Миру, 46

Перша письмова згадка про поселення датується 5 травня 1393 року, згадується також 1432 року як значне. Називалось Черняхівці, Черніївці, Черніїв, а пізніше - Чернівці. У лругій половині XVI століття було Скіндерполем за прізвищем тодішнього власника, а від початку наступного вважалось містечком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 2750 мешканців, нині - понад 2600 осіб. Із 1961 року є селищем міського типу. Було райцентром, а 2020 року увійшло до Могилів-Подільському району.

Відомо, що вже 1629 року у Чернівцях був костел (ймовірно, дерев'яний), душпастир якого о. Андрій Заторський сплатив тоді податок за належне парафії село Коси. Проте сучасний мурований храм постав 1640 року коштом місцевого власника Станіслава Конецпольського.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Наступна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;
Джерело фотознімка: sergekot.com

У 1728 та 1823 роках костел у Чернівцях було відновлено. У 1861-1875 роках святиню добудував тодішній адміністатор парафії о. Юліан Вітошинський, а 1884 року її консекрував єпископ Луцько-Житомирський Симон Козловський. На той час парафія нараховувала понад п'ять тисяч вірян та мала цвинтарну каплицю у містечку. У 1904-1906 роках храм знову добудували завдяки зусиллям адміністратора о. Валерія Шиманського та фінансуванню Емерика Маньковського, батька майбутнього єпископа Кам'янець-Подільського Петра Маньковського.

Джерело фотознімка: camenecensis.org

Перед І світовою війною парафія в Чернівцях налічувала понад сім тисяч вірних, її настоятелем став о. Станіслав Каспшиковський, який прослужив тут до свого арешту радянською владою 1930 року та зіслання в табори. 1935 року арештували та зіслали на табори наступного чернівецького душпастира о. Якова Зданевича. У 1937 році святиню закрили, розмістивши у ній райспоживкооперацію, проте під час німецької окупації вона стала чинною. У другій половині 40-х років її знову зачинили, запронувавши вірянам кілька варіантів будівель натомість, але вони на це не погодились і продовжували добиватись повернення свого храму. У 1956 році костел стали використовувати як радіовузол та спортзал, а через рік облаштували у ньому кінотеатр.

Оскільки ще 1946 року цвинтарну каплицю в Чернівцях віддали православним, 1973 року майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький перебудував звичайний будинок на каплицю, яка була парафіяльною святинею до повернення костелу 16 березня 1989 року. 11 червня цього ж року його освятив єпископ Едвард Бялогловський з Перемишля (Польща). 1991 року було завершено ремонт храму. 19 березня 1999 року святиню реконсекрували єпископи Ян Ольшанський MIC та Едвард Бялогловський.

Фотознімок: Тетяна Мартинюк

Парафію обслуговують отці-маріяни (згромадження Отців Маріянів Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії), працюють черниці згромадження Сестер Урсулинок Римської Унії.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.