|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
24100 Чернівці,
вул. Миру, 46
Перша письмова згадка про поселення датується 5 травня 1393 року, згадується також 1432 року як значне. Називалось Черняхівці, Черніївці, Черніїв, а пізніше - Чернівці. У лругій половині XVI століття було Скіндерполем за прізвищем тодішнього власника, а від початку наступного вважалось містечком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 2750 мешканців, нині - понад 2600 осіб. Із 1961 року є селищем міського типу. Було райцентром, а 2020 року увійшло до Могилів-Подільському району.
Відомо, що вже 1629 року у Чернівцях був костел (ймовірно, дерев'яний), душпастир якого о. Андрій Заторський сплатив тоді податок за належне парафії село Коси. Проте сучасний мурований храм постав 1640 року коштом місцевого власника Станіслава Конецпольського.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: luty, 07 | |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Клаудіо Гуджеротті та єпископа Віталія Кривицького у співкатедрі в Києві очолив урочистість передачі мощей св. Шарбеля; |
| Następna data: luty, 08 | |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю, присвячену о. Юзефу Чарніку; |
У 1728 та 1823 роках костел у Чернівцях було відновлено. У 1861-1875 роках святиню добудував тодішній адміністатор парафії о. Юліан Вітошинський, а 1884 року її консекрував єпископ Луцько-Житомирський Симон Козловський. На той час парафія нараховувала понад п'ять тисяч вірян та мала цвинтарну каплицю у містечку. У 1904-1906 роках храм знову добудували завдяки зусиллям адміністратора о. Валерія Шиманського та фінансуванню Емерика Маньковського, батька майбутнього єпископа Кам'янець-Подільського Петра Маньковського.
Перед І світовою війною парафія в Чернівцях налічувала понад сім тисяч вірних, її настоятелем став о. Станіслав Каспшиковський, який прослужив тут до свого арешту радянською владою 1930 року та зіслання в табори. 1935 року арештували та зіслали на табори наступного чернівецького душпастира о. Якова Зданевича. У 1937 році святиню закрили, розмістивши у ній райспоживкооперацію, проте під час німецької окупації вона стала чинною. У другій половині 40-х років її знову зачинили, запронувавши вірянам кілька варіантів будівель натомість, але вони на це не погодились і продовжували добиватись повернення свого храму. У 1956 році костел стали використовувати як радіовузол та спортзал, а через рік облаштували у ньому кінотеатр.
Оскільки ще 1946 року цвинтарну каплицю в Чернівцях віддали православним, 1973 року майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький перебудував звичайний будинок на каплицю, яка була парафіяльною святинею до повернення костелу 16 березня 1989 року. 11 червня цього ж року його освятив єпископ Едвард Бялогловський з Перемишля (Польща). 1991 року було завершено ремонт храму. 19 березня 1999 року святиню реконсекрували єпископи Ян Ольшанський MIC та Едвард Бялогловський.
Парафію обслуговують отці-маріяни (zgromadzenie Księży Marianów p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny), працюють черниці згромадження Сестер Урсулинок Римської Унії.
Strona główna