|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
22432 Іванів,
вул. вул. Михайла Богачука, 17
Іванів нині є селом, а до 1946 року був містом Янів. У 1410р. Адам Мишка розпочав будувати тут великий обороний замок, проте першою писемною згадкою про Янів вважається 1537 рік. Згадується також у 1545 і 1552 роках, а 1578 року поселення отримало магдебурзьке право. У 1833р. у місті проживало 1300 мешканців, на початку 80-х років ХІХст. - близько 2000, 1893 року - 2356, 1905 року - 5850, 1929 року - 6481, у тому числі 4570 українців і 240 поляків, нині - понад чотири тисячі осіб. До 2020 року село входило до Калинівського району.
У 1754р. місцевий власник Адам Мишка Холоневський збудував у Янові дерев'яні монастир та каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, маючи намір передати їх якомусь чернечому ордену для обслуговування заснованої парафії. У 1760р. його пропозицію прийняли бернардини, проте єпископ Луцький Антоній Воллович не дав дозволу на утворення чернечого осередку, а погодився лише на одного ченця в якості адміністратора парафії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: лютий, 15 | |
| 1778 | - в каплиці резиденції львівських архієпископів в Оброшиному Львівський архієпископ вірменського обряду Яків Августинович у присутності хворого архієпископа Вацлава Сераковського висвятив на єпископа о.Фердинанда Кіцького, призначеного єпископом-помічником Львівським; |
| 1917 | - інгрес до Житомирської катедри єпископа Ігнатія Дубовського, призначеного ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1992 | - частково впорядкований костел св. Йосифа у Миколаєві освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: лютий, 16 | |
| 1899 | - призначений єпископом-помічником Перемишльським о. Йосиф Пельчар, майбутній святий; |
І лише після смерті єпископа Волловича 1870 року бернардини 1879 року отримали дозвіл повноцінно оселитись в Янові. 1 квітня 1780 року вдова фундатора Соломія Холоневська (з Концьких) разом із синами Ігнатієм, Рафалом, Андрієм, Ксаверієм і Алоїзом здійснила пожертву на спорудження мурованого храму. Хоча його будівництво завершилось, в основному, 1788 року (схематизми подають 1800 рік), проте праця з викінчення святині та її оснащення тривала ще довго. Закінчилась вона лише перед 1820 роком (тоді також завершили будівництво і мурованого монастиря), хоча менш значні роботи по оздобленню та спорядженню продовжувались аж до консекрації костелу.
У 1832 році царська влада ліквідувала бернардинський монастир у Янові, храм перейшоа до дієцезіального духовенства. Після завершення всіх робіт із оздоблення та оснащення костелу його консекрував 1841 року єпископ Кам'янецький Францішек Мацкевич. Головний вівтар містив образ Матері Божої з Дитятком у срібному озобленні із коронами із колишнього кам'янецького єзуїтського храму, подарований єпископом Кам'янецьким Вацлавом Сераковським. В мурованій огорожі прикостельного цвинтаря знаходилась мурована дзвіниця. Крипта святині використовувалась для поховання членів родини фундаторів Холоневських.
Наприкінці 50-х років ХІХ століття янівська парафія нараховувала понад 1100 вірян та мала каплицю у Черепашинцях. У другій половині 70-х років - на початку ХХст. її обслуговував настоятель о. Ян Гертз, тоді також (на деякий час) додались каплиці в Гулівцях і на цвинтарі у місті, а кількість парафіян зросла до 1700 осіб. Перед І світовою війною понад 1800 вірян перебували під душпастирською опікою адміністратора о. Антонія Буяльського.
У 1935 році радянська влада зачиниила святиню в Янові. Під час ІІсв. війни вона, ймовірно, стала чинною, оскільки функціонуюча парафія згадується 1947 року. Після повторного закриття храм, поділивши на два поверхи, стали використовувати як клуб, причому замість органу, який зруйнували та вивезли, встановили кінобудку. Потім храм використовували як спортивну школу. У 1991 році костел повернули римо-католикам частково (перший поверх займала школа, на другому в облаштованій каплиці відправлялись Меси). Нині тут почергово звершують богослужіння як католики латинського обряду, так і віряни Православної Церкви України.
Іванів та ще три села обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка