 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
22133 Махнівка,
вул. Шкільна, 8,
+380 (4342) 320-38
Поселення Махнівка (у 1935-2016рр. - Комсомольське) постало на землях, які 1430 року Каленик (предок магнатів Тишкевичів) отримав від князя Свидригайла. У 1767р. Протазій Потоцький зробив його своєю резиденцією, після чого Махнівку називали 'малою Варшавою'. 1791 року отримала привілеї містечка, у 1796-1846рр. була центром повіту, від 1845р. - центром волості. У 1885р. тут проживало 955 мешканців, 1897 року - 5343, нині - понад 3400 осіб. У 1923-1962рр. була райцентром, потім належала до Козятинського району, а 2020 року увійшла до Хмільницького.
У 1628 році у Махнівці місцевий власник Януш Тишкевич фундував бернардинський костельно-монастирський комплекс (ченці також обслуговували парафію), проте через двадцять років їх храм та монастир знищили козаки Максима Кривоноса. А відновлену пізніше святиню 1690 року зруйнували повстанці Семена Палія.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Все XVIII століття костел у Махнівці, яка увійшла до парафії у Бердичеві, перебував у стані руїни, хоча місцеві віряни попри небезпеку обвалу продовжували послуговуватись частиною храму, переробленою на каплицю. 4 травня 1794 року вже згаданий Протазій Потоцький фундував у містечку світський костел під титулом св. Яна Непомуцького, надавши парафії необхідне фінансово-матеріальне забезпечення, яке було також збільшене коштом Йосифа Мошинського, Мартина Коморовського, Яна Клітинського, Софії Домбровської і Тимоша Загробського. Після спорудження невеликого мурованого храму Потоцький облаштував у залишках колишнього бернардинського костельно-монастирського комплексу складські приміщення. 1795 року Махнівка знову стала самостійною парафією, охопивши понад три десятки сусідніх місцевостей.
У другому-третьому десятилітті ХІХст. парафією в Махнівці опікувався. о. Йосиф Дамчевський. Приблизно 1840 року костел розбудували на більшу святиню завдяки зусиллям о. Фелікса Ляховського, який вперше разом із парафією та її каплицею у Хажині згадується у складі Луцько-Житомирської дієцезії в схематизмі 1852 року. У 1859 році храм освятив єпископ Луцько-Житомирський Каспер Боровський. Головний вівтар костелу містив образ св. Яна Непомуцького пензля відомого художника Франциска Смуглевича. У 70-х - 90-х роках парафію адміністрували священники, які часто змінювались, її чисельність зросла до шести тисяч вірних, а, принаймні, від 1876 року вона мала ще дві каплиці - у Терехові та на місцевому кладовищі.
У 1903-1905 роках святиню у Махнівці було відновлено завдяки о. Ромуальду Судніку, який прослужив тут все перше десятиліття ХХ століття. 1910 року у складі парафії подано як філію село Богудзенька (нині - Листопадівка), проте Хажин і Терехове вже відсутні (правда, останнє село знову згадується 1918 року і далі). Від 1921 року і, принаймні, до 1925 року, коли Махнівка востаннє згадується у схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії, майже вісім тисяч парафіян обслуговував настоятель о. Йосиф Карпінський. До арешту у 1935 році та заслання в табори богослужіння у Махнівці проводив о. Олександр Самосенко. Махнівський костел був чинним аж до 1947 року. У 1949р. місцеві римо-католики, чисельність яких становила майже тисячу осіб, відмовились від приміщення, яке їм запропонували замість відібраного храму.
У 1992 році колишній костел у Махнівці було повернено вірянам, його освятив єпископ Ян Ольшанський. На початку ХХст. настоятелем став о. Ян Дзяткевич SSCC з Польщі, завдяки зусиллям якого протягом двох десятків років храм було приведено в належний вигляд. 2002 року парафія отримала господарське приміщення колишнього будинку культури, яке після капітального ремонту пристосували під житло для священника.
