МАХНІВКА (Комсомольське). Костел св. Яна Непомуцького (1794 - 1795, 1840). Вінницька обл., Хмільницький р-н

22133 Махнівка,
вул. Шкільна, 8,
+380 (4342) 320-38

Поселення Махнівка (у 1935-2016рр. - Комсомольське) постало на землях, які 1430 року Каленик (предок магнатів Тишкевичів) отримав від князя Свидригайла. У 1767р. Протазій Потоцький зробив його своєю резиденцією, після чого Махнівку називали 'малою Варшавою'. 1791 року отримала привілеї містечка, у 1796-1846рр. була центром повіту, від 1845р. - центром волості. У 1885р. тут проживало 955 мешканців, 1897 року - 5343, нині - понад 3400 осіб. У 1923-1962рр. була райцентром, потім належала до Козятинського району, а 2020 року увійшла до Хмільницького.

У 1628 році у Махнівці місцевий власник Януш Тишкевич фундував бернардинський костельно-монастирський комплекс (ченці також обслуговували парафію), проте через двадцять років їх храм та монастир знищили козаки Максима Кривоноса. А відновлену пізніше святиню 1690 року зруйнували повстанці Семена Палія.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1896 - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Наступна дата: жовтень, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1826 - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;
Джерело фотознімка: ishchuk.net

Все XVIII століття костел у Махнівці, яка увійшла до парафії у Бердичеві, перебував у стані руїни, хоча місцеві віряни попри небезпеку обвалу продовжували послуговуватись частиною храму, переробленою на каплицю. 4 травня 1794 року вже згаданий Протазій Потоцький фундував у містечку світський костел під титулом св. Яна Непомуцького, надавши парафії необхідне фінансово-матеріальне забезпечення, яке було також збільшене коштом Йосифа Мошинського, Мартина Коморовського, Яна Клітинського, Софії Домбровської і Тимоша Загробського. Після спорудження невеликого мурованого храму Потоцький облаштував у залишках колишнього бернардинського костельно-монастирського комплексу складські приміщення. 1795 року Махнівка знову стала самостійною парафією, охопивши понад три десятки сусідніх місцевостей.

Джерело фотознімка: camenecensis.org

У другому-третьому десятилітті ХІХст. парафією в Махнівці опікувався. о. Йосиф Дамчевський. Приблизно 1840 року костел розбудували на більшу святиню завдяки зусиллям о. Фелікса Ляховського, який вперше разом із парафією та її каплицею у Хажині згадується у складі Луцько-Житомирської дієцезії в схематизмі 1852 року. У 1859 році храм освятив єпископ Луцько-Житомирський Каспер Боровський. Головний вівтар костелу містив образ св. Яна Непомуцького пензля відомого художника Франциска Смуглевича. У 70-х - 90-х роках парафію адміністрували священники, які часто змінювались, її чисельність зросла до шести тисяч вірних, а, принаймні, від 1876 року вона мала ще дві каплиці - у Терехові та на місцевому кладовищі.

У 1903-1905 роках святиню у Махнівці було відновлено завдяки о. Ромуальду Судніку, який прослужив тут все перше десятиліття ХХ століття. 1910 року у складі парафії подано як філію село Богудзенька (нині - Листопадівка), проте Хажин і Терехове вже відсутні (правда, останнє село знову згадується 1918 року і далі). Від 1921 року і, принаймні, до 1925 року, коли Махнівка востаннє згадується у схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії, майже вісім тисяч парафіян обслуговував настоятель о. Йосиф Карпінський. До арешту у 1935 році та заслання в табори богослужіння у Махнівці проводив о. Олександр Самосенко. Махнівський костел був чинним аж до 1947 року. У 1949р. місцеві римо-католики, чисельність яких становила майже тисячу осіб, відмовились від приміщення, яке їм запропонували замість відібраного храму.

Джерело фотознімка: 33kanal.com

У 1992 році колишній костел у Махнівці було повернено вірянам, його освятив єпископ Ян Ольшанський. На початку ХХст. настоятелем став о. Ян Дзяткевич SSCC з Польщі, завдяки зусиллям якого протягом двох десятків років храм було приведено в належний вигляд. 2002 року парафія отримала господарське приміщення колишнього будинку культури, яке після капітального ремонту пристосували під житло для священника.

Джерело фотознімка: 33kanal.com
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.