 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
22133 Махнівка,
вул. Шкільна, 8,
+380 (4342) 320-38
Поселення Махнівка (у 1935-2016рр. - Комсомольське) постало на землях, які 1430 року Каленик (предок магнатів Тишкевичів) отримав від князя Свидригайла. У 1767р. Протазій Потоцький зробив його своєю резиденцією, після чого Махнівку називали 'малою Варшавою'. 1791 року отримала привілеї містечка, у 1796-1846рр. була центром повіту, від 1845р. - центром волості. У 1885р. тут проживало 955 мешканців, 1897 року - 5343, нині - понад 3400 осіб. У 1923-1962рр. була райцентром, потім належала до Козятинського району, а 2020 року увійшла до Хмільницького.
У 1628 році у Махнівці місцевий власник Януш Тишкевич фундував бернардинський костельно-монастирський комплекс (ченці також обслуговували парафію), проте через двадцять років їх храм та монастир знищили козаки Максима Кривоноса. А відновлену пізніше святиню 1690 року зруйнували повстанці Семена Палія.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: styczeń, 26 | |
| 1776 | - у головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії; |
| Następna data: styczeń, 27 | |
| 1760 | - о. Адам Красінський, призначений ординарієм Кам'янець-Подільським, рукоположений в єпископи в Скєрнєвічах (Польща) митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським; |
| 2008 | - нову каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові освятив єпископ Броніслав Бернацький; |
Все XVIII століття костел у Махнівці, яка увійшла до парафії у Бердичеві, перебував у стані руїни, хоча місцеві віряни попри небезпеку обвалу продовжували послуговуватись частиною храму, переробленою на каплицю. 4 травня 1794 року вже згаданий Протазій Потоцький фундував у містечку світський костел під титулом св. Яна Непомуцького, надавши парафії необхідне фінансово-матеріальне забезпечення, яке було також збільшене коштом Йосифа Мошинського, Мартина Коморовського, Яна Клітинського, Софії Домбровської і Тимоша Загробського. Після спорудження невеликого мурованого храму Потоцький облаштував у залишках колишнього бернардинського костельно-монастирського комплексу складські приміщення. 1795 року Махнівка знову стала самостійною парафією, охопивши понад три десятки сусідніх місцевостей.
У другому-третьому десятилітті ХІХст. парафією в Махнівці опікувався. о. Йосиф Дамчевський. Приблизно 1840 року костел розбудували на більшу святиню завдяки зусиллям о. Фелікса Ляховського, який вперше разом із парафією та її каплицею у Хажині згадується у складі Луцько-Житомирської дієцезії в схематизмі 1852 року. У 1859 році храм освятив єпископ Луцько-Житомирський Каспер Боровський. Головний вівтар костелу містив образ св. Яна Непомуцького пензля відомого художника Франциска Смуглевича. У 70-х - 90-х роках парафію адміністрували священники, які часто змінювались, її чисельність зросла до шести тисяч вірних, а, принаймні, від 1876 року вона мала ще дві каплиці - у Терехові та на місцевому кладовищі.
У 1903-1905 роках святиню у Махнівці було відновлено завдяки о. Ромуальду Судніку, який прослужив тут все перше десятиліття ХХ століття. 1910 року у складі парафії подано як філію село Богудзенька (нині - Листопадівка), проте Хажин і Терехове вже відсутні (правда, останнє село знову згадується 1918 року і далі). Від 1921 року і, принаймні, до 1925 року, коли Махнівка востаннє згадується у схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії, майже вісім тисяч парафіян обслуговував настоятель о. Йосиф Карпінський. До арешту у 1935 році та заслання в табори богослужіння у Махнівці проводив о. Олександр Самосенко. Махнівський костел був чинним аж до 1947 року. У 1949р. місцеві римо-католики, чисельність яких становила майже тисячу осіб, відмовились від приміщення, яке їм запропонували замість відібраного храму.
У 1992 році колишній костел у Махнівці було повернено вірянам, його освятив єпископ Ян Ольшанський. На початку ХХст. настоятелем став о. Ян Дзяткевич SSCC з Польщі, завдяки зусиллям якого протягом двох десятків років храм було приведено в належний вигляд. 2002 року парафія отримала господарське приміщення колишнього будинку культури, яке після капітального ремонту пристосували під житло для священника.
