ЛІТИН. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1856). Вінницька обл., Вінницький р-н

22300 Літин,
вул. Леніна, 3,
+380 (43) 235-02-21, 232-68-44

Вважалося, що першою згадкою про Літин є грамота великого князя Свидригайла від 21 травня 1431 року. Проте в Національному історичному архіві Білорусі знайшли грамоту володаря Поділля князя Федора Коріятовича від 20 червня 1391 року, у якій згадується село Літин. На початку XVIст. поселення вважалось торгівельним і ремісничим центром. У 1578р. отримало магдебурзьке право. Після 1648 року стало сотенним містечком Брацлавського полку, в якому у листопаді 1653 року гетьман Богдан Хмельницький приймав послів від татарського хана. Від серпня 1797 року Літин був повітовим містом Подільської губернії, від березня 1923 року - районним центром, а втративши потім цей статус, відновив його у січні 1967 року. Нині у цьому селищі міського типу проживає понад 6600 мешканців.

У 1748 році у Літині було споруджено дерев’яний костел під титулом Матері Божої Сніжної, а 1856 року на його місці збудували мурований храм, який отримав титул Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У 30-х роках XX століття радянська влада костел зачинила, його було перероблено на «Дім танців». У 1946 році місцеві віряни силою відібрали святиню, проте 1950 року влада знову його відібрала. Згодом, храм переобладнали на бібліотеку та лекторій.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1826 - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;
Наступна дата: жовтень, 08
1658 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752 - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753 - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1775 - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784 - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789 - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922 - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005 - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині;
- єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017 - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021 - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;

У 1994 році костел повернули вірним, його освятив єпископ Ян Ольшанський. З 7 червня 2014 року у храмі активно ведуться роботи по реставрації. Відновлюється складне склепіння костелу, побудованого в класичному стилі, прибираються зайві перегородки, поетапно штукатурять святиню. Реставраційні роботи розраховані не на один рік. Внутрішнє оздоблення потрібно створити практично з нуля. Парафією опікуються дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.