ЛІТИН. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1856). Вінницька обл., Вінницький р-н

22300 Літин,
вул. Леніна, 3,
+380 (43) 235-02-21, 232-68-44

Вважалося, що першою згадкою про Літин є грамота великого князя Свидригайла від 21 травня 1431 року. Проте в Національному історичному архіві Білорусі знайшли грамоту володаря Поділля князя Федора Коріятовича від 20 червня 1391 року, у якій згадується село Літин. На початку XVIст. поселення вважалось торгівельним і ремісничим центром. У 1578р. отримало магдебурзьке право. Після 1648 року стало сотенним містечком Брацлавського полку, в якому у листопаді 1653 року гетьман Богдан Хмельницький приймав послів від татарського хана. Від серпня 1797 року Літин був повітовим містом Подільської губернії, від березня 1923 року - районним центром, а втративши потім цей статус, відновив його у січні 1967 року. Нині у цьому селищі міського типу проживає понад 6600 мешканців.

У 1748 році у Літині було споруджено дерев’яний костел під титулом Матері Божої Сніжної, а 1856 року на його місці збудували мурований храм, який отримав титул Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У 30-х роках XX століття радянська влада костел зачинила, його було перероблено на «Дім танців». У 1946 році місцеві віряни силою відібрали святиню, проте 1950 року влада знову його відібрала. Згодом, храм переобладнали на бібліотеку та лекторій.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 29
1774 - костел Пресвятої Трійці у Янові на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
- консекровано костел св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
1845 - єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Михайло Пивницький помер у Житомирі, де і був похований;
1982 - висвячений на священника Веронським єпископом Джузеппе Амарі майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1983 - священничі свячення з рук кардинала Юліанcа Ваіводса у Ризі (Латвія) отримав майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Леон Дубравський;
1993 - костел Воздвиження Святого Хреста у Миньківцях на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
- повернену каплицю св. Варвари у Клесові на Рівненщині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2011 - єпископ-помічник Львівський Леон Малий вмурував наріжний камінь Благодійного центру бл. с. Марти Вєцкої в Снятині на Івано-Франківщині;
2014 - інгрес до Харківської катедри ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Широкорадюка;
2016 - єпископ Леон Малий освятив скульптури Богородиці з малим Ісусом та Йосифа на відновленому бульварі перед костелом Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині;
Наступна дата: травень, 30
1908 - костел св. Йосифа у Кучургані на Одещині консекрував єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер;
1910 - костел Вознесіння Ісуса Христа у Красному на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Глиницях на Львівщині впровадив до каплиці Вознесіння Ісуса Христа реліквії св. Йоана Павла ІІ та освятив його образ;

У 1994 році костел повернули вірним, його освятив єпископ Ян Ольшанський. З 7 червня 2014 року у храмі активно ведуться роботи по реставрації. Відновлюється складне склепіння костелу, побудованого в класичному стилі, прибираються зайві перегородки, поетапно штукатурять святиню. Реставраційні роботи розраховані не на один рік. Внутрішнє оздоблення потрібно створити практично з нуля. Парафією опікуються дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.