МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ. Костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1994 - 2008). Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н

23400 Муровані Курилівці,
вул. Жовтнева, 72 ,
+380 (4356) 241-58, 219-48

Датою заснування містечка прийнято вважати 1492-1493 роки, коли перший поселенець козак Чурило спорудив на лівому березі річки Жван перше житло. Відтоді це поселення називалось Чурилівцями, проте пізніше його назва переросла в Курилівці. У 1775р. селище отримало право на два ярмарка, а 1861 року стало центром Мурованокурилецької волості Ушицького повіту. Нині є селищем міського типу і районним центром з населенням понад 5800 мешканців.

Завдяки зусиллям о. Юрія Нагорного місцеву парафію було зареєстровано 23 травня 1994 року, а будівництво костелу розпочалося у жовтні цього ж року. Спочатку був побудований нижній храм, який освятив єпископ Ян Ольшанський. Потім зусиллями о. Станіслава Піщека завершили спорудження всього костелу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 16
1910 - Папа Пій X визнав бл. архієпископа Якова Стрепу покровителем Львівської архідієцезії;
2014 - єпископ Антал Майнек освятив відновлений костел св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті;
2019 - костел св. Ап. Петра в Одесі було проголошено малою базилікою;
- храм св. Йосифа у Гнівані на Вінничині проголошено санктуарієм св. Йосифа;
Наступна дата: березень, 17
1795 - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський;

І 29 червня 2008 року його консекрував єпископ Леон Дубравський OFM. Побудовано також новий будинок для священника. Парафією опікуються дієцезіальні священники

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми