NIEMIRÓW. Kościół p.w. św. Józefa Oblubieńca / Opieki św. Józefa (1805 - 1811, 1830). Winnicki obw., Winnicki r-n

22800 Немирів,
вул. Костельна, 93а,
f.b.: Nemyrivkatolik

У Х-ХІ століттях тут існувало руське (давньоукраїнське) поселення, на місці якого виникло інше - Мирів, але його зруйнували татари. У другій половині XIVст. утворилось нове поселення Немирів, перша письмова згадка про нього припадає на 1506 рік. Магдебурзьке право отримало 1581 року. 1893 року у місті проживало 6864 мешканців, 1905 року - 7508, нині - понад 11400 осіб. Немирів був осередком повіту, у радянські часи - селищем міського типу і райцентром, з 1985 року - знову містом, а 2020 року увійшов до Вінницького району.

Перший дерев'яний костел в Немирові існував, принаймні, на початку XVIIст. (ймовірно, збудували наприкінці XVIст.), проте пізніше був зруйнований. Черговий дерев'яний храм у місті постав аж у 20-х роках XVIII століття.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Następna data: październik, 11
1722	- єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883	- освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896	- єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908	- архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997	- частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008	- реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014	- єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025	- єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;

І збудували цей костел у Немирові у 1726-1727 роках коштом київського воєводи (і місцевого власника) Йосифа Потоцького. Послуговувались ним до 1790 року, коли визнали непридатним через занедбаність та загрозу завалення (богослужіння перенесли до шкільної каплиці). Одночасно коштом чергового власника Вікентія Потоцького розпочали спорудження мурованого храму, проте наприкінці 90-х років ця вже вимурована до рівня стелі святиня завалилась. Богослужіння ж у шкільній каплиці продовжувались до 1811 року, коли більшу частину міста знищила пожежа, а потім їх перенесли до облаштованої у палаці каплиці.

Будівництво сучасного мурованого храму у Немирові розпочали 1805 року коштом чергового місцевого власника Станіслава Щенсного Потоцького за проектом італійських архітекторів, проте вже 1808 року воно зупинилось через брак коштів. Фундатор помер ще 1805 року, а його наступники (старший син Юрій та третя дружина Софія) не були надто зацікавлені продовжувати спорудження святині, яку вдалось на той час вимурувати вище вікон (а також закласти фундамент парафіяльного будинку). Правда, потім воно все-таки мляво продовжилось, але пожежа 1811 року частково зачепила також і костел і, схоже, майже на два десятиліття законсервувала його в такому вигяді. Завершив будівництво храму 1830 року народжений того ж 1805 року молодший син Станіслава Болеслав Потоцький після того, як став черговим власником місцевих маєтностей. Споруджений, в основному, костел потім достатньо оздобили та оснастили (ймовірно, теж завдяки Болеславу), щоб 6 серпня 1838 року його консекрував єпископ Франциск Мацкевич під титулом Опіки св. Йосифа.

Цей костел у Немирові вперше згадується у схематизмі Кам'янецької дієцезії 1831 року (разом із каплицею у Печері). Наприкінці 50-х років немирівська парафія нараховувала понад дві тисячі вірян та мала окрім печерської каплицю у місцевій гімназії та Ковалівці. Завдяки зусиллям адміністратора о. Діонісія Мацінського, який прослужив тут із 70-х років до початку 90-х років, та коштам внучки Болеслава Марії Щербатової і вірян храм реставрували після пожежі 8 грудня 1880 року. Принаймні, від початку ХХ століття парафію обслуговував адміністратор о. Антоній Ставинський, який опікувався нею, принаймні, до початку І світової війни. Тоді печерська каплиця у схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії вже була виділена окремим пунктом як філія.

На початку 20-х років парафія в Немирові вже не мала свого душпастиря, від 1924 року нею опікувався о. Ігнатій Любенський із Самчинців, якого 1929 року радянська влада заарештувала. У 1927р. чисельність римо-католиків у місті зменшилась до 170 осіб. На початку 30-х років костел закрили, у 1939 році зруйновали його вежі. Під час ІІ світової війни святиня, ймовірно, знову запрацювала, оскільки 1947 року була діючою. Потім її остаточно зачинили, перетворивши на будинок культури, який у 1988-1990рр. фундаментально перебудували, облаштувавши у ньому тацювальну та глядацьку зали, музей, зал святкових подій, кафетерій, ігрові кімнати тощо. На Великдень 1994 року в поверненому римо-католикам храмі звершили перше богослужіння, а в 1995-1997 роках його було частково відремонтовано. 1 травня 1999 року костел консекрував під титулом св. Йосифа Обручника єпископ Леон Дубравський OFM. Після 2005 року немирівську святиню реконструювали, відновивши втрачені вежі.