|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
22800 Самчинці
Село Самчинці, відоме в документах також як Снітинка, вперше письмово згадується 1615 року. Тоді мало 97 осель. Наприкінці XVIII століття сюди масово переїхали поляки із Мазовії. У XIXст. кількість домів зросла до п'яти-шести сотень, 1905 року тут проживало 1005 мешканців. Нині село нараховує лише сотню осіб. До 2020 року входило до Немирівського району.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярія у Брацлаві. Є інформація, що на католицькому цвинтарі вони мали каплицю, проте схематизми Кам'янецької та Луцько-Житомирської дієцезій це не підтверджують. Свою святиню вони отримали лише у першому десятилітті ХХ століття.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 20 | |
| 2019 | - в Кольчугині у Криму біля костелу Успіння Пресвятої Діви Марії відкрили лапідарій німецьких надгробних плит з неіснуючих нині кладовищ; |
| Наступна дата: квітень, 21 | |
| 1405 | - частину Львівської катедри освятив єпископ Матей з Перемишля; |
| 1639 | - храм св. Мартина у Новому Місті на Львівщині та вівтарі освятив єпископ Я. Замойський; |
| 1731 | - єпископ-ординарій Луцький Стефан Рупневський помер у Торчині, його поховано в єзуїтському костелі свв. Ап. Петра і Павла у Кракові; |
| 1990 | - освятили повернений костел cв. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 1992 | - повернений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
Готичний мурований костел св. Марії Магдалини (можливо, на місці старої цвинтарної каплиці) в Самчинцях збудували з гранітного каменю у 1909-1910 роках коштом місцевого власника Едварда Фредро-Бонецького та вірян. У грудні 1910 року тут постала самостійна парафія. Принаймні, у схематизмі 1914 року вона вже подається. Проте 2025 самчинцівських парафіян продовжував і далі обслуговати брацлавський адміністратор, яким тоді був о. Сигізмунд Квасневський.
У 1936 році святиню у Самчинцях радянська влада зачинила і навіть намагалась підірвати, проте зробити це не вдалось, оскільки храм виявився безбожникам не по зубам: при будівництві у цемент додавали яєчний жовток, що зробило його дуже міцним. Проте хрест із неї таки зірвали, а в будівлі облаштували колгоспний склад. Але нечисленні священники, яких ще не було арештовано, таємно приїжджали в село з душпастирською опікою вірних. Костел був чинним, принаймні, у 1941-1947 роках.
У 1989 році колишній храм у Самчинцях повернули громаді вірян. Завдяки зусиллям о. Кароля Творовського його було відремонтовано. У 1992-1995рр. місцевих вірних обслуговував майбутній єпископ о. Станіслав Падевський OFM Cap із парафії Матері Божої Ангельської у Вінниці, пізніше - о. Казимир Дудик із новоствореної вінницької парафії Божого Милосердя на Тяжилові.
Нині римо-католики Самчинців та ще понад десятка сусідніх сіл перебувають під душпастирською опікою дієцезіальних священників із парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві.
Головна сторінка