ПОГРЕБИЩЕ. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1864). Вінницька обл., Вінницький р-н

22200 Погребище,
вул. Шевченка, 74,
+380 (4346) 216-33, 212-17

Погребище згадується у 1148р. як Рокитня. Після монголо-татарської навали від нього залишилися одні погреби, в яких вдалось уціліти небагатьом мешканцям, звідси і походить назва поселення. У 1569р. отримало магдебурзьке право. 1629 року тут проживало понад 6 тисяч мешканців, 1881 року - 4457, у тому числі лише 2589 християн, на початку ХХст. - близько 5800, нині - 9200 осіб. З 1938р. було селищем міського типу, 1984 року стало містом. Було райцентром, а у 2020р. увійшло до Вінницького району.

Хоча у Погребищі був дерев'яний храм, збудований у першій половині XVIIст. місцевим власником Кшиштофом Збаразьким, проте католики латинського обряду містечка належали до парафії у Паволочі. Погребищенську святиню знищили у середині цього століття під час польсько-козацьких війн. У 1751р. коштом Михайла Радзивіла спорудили дерев'яні костел та монастир для францисканців конвентуальних. Храм освятив єпископ Каетан Солтик, який 1754 року заснував тут також парафію у складі частини паволоцьких сіл.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Наступна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;
Джерело фотознімка: camenecensis.org

Вже невдовзі францисканці покинули Погребище, а парафія перейшла до дієцезіального духовенства. 1767 року настоятелем був о. Йоахим Лущинський, а вікарієм - о. Костянтин Тарчевський. У 1768р. гайдамаки здобули місто та знищили костел. 1782 року з фундації когось із родини князів Вишнівецьких вже існували в Погребищах інший дерев'яний храм та фундамент під будівництво мурованого. За однією верісією, 1794 року ця святиня згоріла, а відбудували її у 1814р. коштом місцевого власника Адама Жевуського. За іншою, храм згорів 1817 року, що підтверджують також схематизми Луцько-Житомирської дієцезії, а відбудований був як мурований у наступні роки тим же Жевуським, який помер 1825 року. В середині ХІХст. парафію, що мала каплиці у Плискові, а також цвинтарні у Спільчині і Чернявці, обслуговували настоятель о. Вікентій Берегович та вікарій о. Божим Франциск.

Фотознімок: Ігор Дорожко

У 1864 році у Погребищі збудували мурований костел за кошти власника містечка князя Адама Жевуського (сина попереднього фундатора), а старий розібрали. 1868 року храм освятив єпископ Каспер Боровський. У 70-х - 90-х роках парафією, яка наприкінці ХІХ століття нараховувала близько 3800 вірян у понад трьох десятках населених пунктів, опікувався настоятель о. Адам Міцкевич, а плисківський храм вже був філією. 1906 року постала дерев'яна каплиця на погребищенському кладовищі. У 1908 році костел було реставровано коштом вірних та завдяки зусиллями призначеного 1906 року адміністратора о. Адама Жулкевського, що прослужив тут, принаймні, до початку І світової війни.

У першій половині 20-х років XXст. парафію (понад 4300 вірних) в Погребищі адміністрував о. Йосиф Мьодушевський, якого пізініше замінив о. Сігізмунд Клімчинський. За інформацією радянських органів обліку, парафія була чинною майже до кінця 40-х років, налічуючи 1700 вірян. Пізніше костел зачинили, а повернули його римо-католикам 1991 року. 28 березня 1992 року єпископ Ян Ольшанський MIC повторно освятив храм, відновлення якого триває досі. Погребище обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Станіслава, єп. мч. в Оратові.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.