МУРАФА. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1786 - 1791). Санктуарій Матері Божої Мурафської (2022). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23530 Мурафа,
вул. Дружби, 75,
+380 (4344) 293-68, 294-44

Мурафа (Морахва) згадується 1432 року у зв'язку з битвою, яка відбулася 30 листопада недалеко під Копистинем між Федором Острозьким та Вінцентієм з Самотул і Яном Межиком з Деброви. Частина містечка на правому березі ріки Клекотина звалась Стара Мурафа, а на лівому березі (у трикутнику між річками Клекотина і Мурафа) - Нова Мурафа. У радянські часи до 1989 року село називалось Жданове. Нині тут проживає понад 2700 мешканців.

У 1627 році у Мурафі коштом Ядвіги Белжецької було збудовано невеликий мурований костел для оо.-домініканців, яких фундаторка запросила 1624 року у містечко. Територію обнесли оборонними стінами з баштами. У 1786-1791 роках завдяки Йоахіму Потоцькому спорудили нові муровані монастир і костел, який консекрував 1826 року єпископ Франциск Мацкевич.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 26
1776 - у головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії;
Наступна дата: січень, 27
1760 - о. Адам Красінський, призначений ординарієм Кам'янець-Подільським, рукоположений в єпископи в Скєрнєвічах (Польща) митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським;
2008 - нову каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові освятив єпископ Броніслав Бернацький;

У 1850 році царська влада ліквідувала монастир, а костел став парафіяльним. У 1936-1941 роках святиня перебувала закритою, в ній є орган, ймовірно, кінця ХІХ століття. 15 серпня 2022 року єпископ-ординарій Леон Дубравський за участю єпископа-емерита Броніслава Бернацького встановив храм санктуарієм Матері Божої Мурафської.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сесетер Служебниць Пресвятої Діви Марії.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.