|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
24225 Комаргород,
вул. Центральна, 6
Перша документальна згадка про поселення датується 13 червня 1459 року, а заснування тут містечка Комаргород пов'язують із шляхтичем Комаром-Забужинським. У другій половині XVIIст. було козацьким сотенним містечком. На початку 80-х років Комаргород мав 1112 мешканців, 1893 року - 1687, 1905 року - 2540, нині є селом із населенням понад 2400 осіб. Входило до Томашпільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.
Католики латинського обряду містечка належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі. 23 березня 1745 року місцеві власники брати Четвертинські (Стефан та Антоній) підписали фундаційний акт костельно-монастирського комплексу францисканців конвентуальних, жертвуючи земельну ділянку під його будівництво і відповідне фінансово-майнове забезпечення його спорудження та утримання ченців.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Наступна дата: жовтень, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
Спочатку у Комаргороді постали дерев'яні каплиця та монастир. Але татари знищили каплицю, тому богослужіння довелось перенести до монастиря. У 1770 році Януш Четвертинський виділив кошти на будівництво мурованого костелу. Його спорудження, оздоблення та оснащення завершилось 1811 року консекрацією, яку здійснив 3 травня під титулом Знайдення Святого Хреста вірмено-католицький єпископ Йосиф Кшиштофович. Храм отримав п'ять вівтарів, головний містив дерев'яний хрест із реліквіями Святого Хреста та образ Ісуса Розіп'ятого.
У 1816 року в Комаргороді було засновано самостійну парафію. У 1832 році царська влада ліквідувала францисканський монастир. Парафія, яка перейшла під опіку дієцезіального духовенства, 1860 року налічувала понад 1600 вірян та, принаймні, від 1830 року мала каплиці в Горишківці і Вербовій. Проте 1873 року розібрали (через непридатність) місцеву дерев'яну церкву св. Миколая та відібрали у католиків і передали православним костел, який вони у 1878-1882 роках перебудували на свою церкву (теж св. Миколая). Комаргородських римо-католиків знову приєднали до парафії у Томашполі.
Принаймні, від 1902 року у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії згадується мурована цвинтарна каплиця у Комаргороді, яка виконувала функцію місцевої святині, а в пострадянські часи була перебудована на каплицю Знайдення Святого Хреста. Схоже, що колишнім костелом досі послуговуються православні Московського патріархату.
Головна сторінка