|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
23623 Копіївка,
вул. Пушкіна, 21
Раніше тут існували Гоптелинці, які у XIIIст. були зруйнувані татаро-монголами. Чергове поселення у XVIст. отримало назву за прізвищем його власника - Копієвського. Вперше у документах згадується 1680 роком. На початку 80-х років ХІХст. у селі проживало 1632 мешканців, 1893 року - 1250, 1905 року - 1766, нині - майже 1300 осіб.
У 1740 році у Копіївці з фундації місцевого власника Станіслава Потоцького (за іншою інформацією - київського чесника Андрія Каменецького) постав разом із парафією дерев'яний костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і cвв. Апп. Петра і Павла, який 21 жовтня наступного року консекрував єпископ Франциск Кобельський. Храм мав три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив образ Матері Божої Ченстоховської. 1809 року пожежа знищила парафіяльні будівлі, але святиня не постраждала. У 1811 році коштом вірян місцевий настоятель грунтовно відремонтував костел.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
| Наступна дата: травень, 18 | |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1899 | - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині; |
| 1991 | - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри; |
| 1996 | - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним; |
| 2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді; |
| 2002 | - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ
Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 2003 | - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської; |
| 2021 | - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові; |
У 1854 році на місці занепалої дерев'яної святині завдяки зусиллям настоятеля о. Добжанського завершили будівництво мурованого храму, про що свідчить пам'ятна таблиця на його фасаді, а розпочали, ймовірно, у 40-х роках. Новоспоруджений костел 1856 року освятив під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії брацлавський декан та настоятель парафії св. Архангела Михаїла у Вороновиці о. Феліціан Здзітовецький. Наприкінці 50-х років парафія нараховувала понад 1200 вірян. У храмі була чудотворна ікона Ісуса Христа, яка згадується у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, принаймні, від 1876 року, коли парафію адміністрував о. Адам Закшевський. Наприкінці 90-х років - на початку ХХ століття парафію, чисельність якої досягла двох тисяч вірних (півтора десятки навколишніх сіл), перейняли інші адміністратори, які часто змінювались.
Від 1905 року до, принаймні, 1914 року парафією у Копіївці (близько 1780 римо-католиків) опікувався адміністратор о. Франциск Баліцький. У 30-х роках ХХст. радянська влада костел зачинила, проте 1941 року він знову запрацював і продовжував функціонувати після ІІ світової війни, хоча не завжди мав сталу душпастирську опіку. Від початку 60-х років її доїздово здійснював о. Войцех Дажицький, під керівництвом якого у 1966-1968 роках провели ремонт святині.
На початку 90-х років копіївський храм переосвячено під титулом вв. Апп. Петра і Павла. Копіївку та ще десяток сусідніх сіл обслуговують дієцезіальні священники з парафії Матері Божої Святого Розарію в Тульчині.
Головна сторінка