ТУЛЬЧИН. Костел Матері Божої Святого Розарію / св. Станіслава (1805 - 1874). Вінницька обл., Тульчинський р-н

23600 Тульчин,
вул. Леонтовича, 78

Перші письмові відомості про Тульчин належать до 1604 року, коли згадується перший костел у цьому місті. В документі Львівського маґістрату від 3 липня 1648 року місто чомусь має назву Нестервар: в перекладі з угорської Нестер - Дністер, вар - замок/місто. З 1649 року - сотенне містечко Брацлавського полку. 17 травня 1787 року місто отримало магдебурзьке право. У 1923 році Тульчин став центром округу, до якого входило 17 районів. З 1932 року - районний центр, в якому нині проживає майже 15 тисяч мешканців.

Ще у 30-х роках XVII століття коштом засновників міста Калиновських для оо.-домініканців тут було споруджено дерев'яні костел та монастир, які у другій половині XVIII століття знищила пожежа. У 1784-1817 роках за кошти Потоцьких було збудовано домініканський мурований костельно- монастирський комплекс, проте 1833 року царська влада монастир закрила, а костел передала православним.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 17
1724 - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек;
1730 - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1757 - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри;
1775 - єпископ Ян Прухницький реконсекрував відновлений ним храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах на Тернопільщині;
1907 - о. Леонард Мочаровський освятив новозбудований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині;
1919 - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського;
1987 - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький;
1994 - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено;
1995 - до храму Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із Польщі, де знаходиться її оригінал;
2005 - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016 - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської;
2017 - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу;
2020 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек;
2022 - архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар в костелі Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
Наступна дата: вересень, 18
1856 - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським;
1911 - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
1928 - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині;
1932 - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський;
1938 - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1991 - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині;
2004 - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2010 - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині;
2019 - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького;

У 1805 році у Тульчині завдяки Карніцькому вимуровали цвинтарну каплицю, у якій відправляли богослужіння домініканці. 1850 року каплиця була пошкоджена, а у 1872-1874 роках на пожертви вірних та під опікою місцевого настоятеля о. С. Радлінського каплицю перебудували на костел св. Станіслава. У 20-х роках ХХ століття радянська влада закрила храм, який використовувався як магазин, ресторан та ігровий зал. Повернули костел 1991 року. 11 січня 1992 року його під титулом Матері Божої Святого Розарію освятив єпископ Ян Ольшанський. У храмі досі долають наслідки радянського користування ним.

Тульчин раніше обслуговували дієцезіальні священники з парафії Матері Божої Святого Скапулярія у Брацлаві, а нині парафія має свого настоятеля.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.