|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
23600 Тульчин,
вул. Леонтовича, 41
Тульчин як Нестервар (місто на Дністрі) відомий від 1604 року, коли згадується перший костел у ньому. Є також згадки у 1607, 1609, 1623, і 1638 роках. З 1649 року - сотенне містечко Брацлавського полку. 17 травня 1787 року Тульчин отримав магдебурзьке право. З 90-х років XVIIIст. до 1804 року був повітовим центром. На початку 80-х років XIXст. місто мало понад 21 тисячу мешканців, 1893 року - 23057, 1905 року - 23252, нині - менше 14 тисяч осіб. У 1923 році став центром округу, до якого входило 17 районів, з 1932 року є райцентром.
Перший дерев'яний костел у Нестерварі (Тульчині) біля міського ринку згадується 1604 року, а споруджений був, ймовірно, наприкінці XVIст. Перед своєю смертю у 1620 році місцевий власник Валентин Каліновський планував оселити при храмі домініканців. Проте цей задум реалізував вже його син Адам, фундувавши їм 2 травня 1638 року вельми значне фінансово-матеріальне забезпечення, яке дозволяло утримувати у спорудженому згодом дерев'яному монастирі півтора десятка ченців.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 22 | |
| 1755 | - архієпископ Миколай Вижицький урочисто впровадив чудотворний образ Матері Божої з Дитятком з каплиці до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кохавині на Львівщині; |
| 1777 | - на Вавелі у Кракові (Польша) народився майбутній Львівський архієпископ Андрій Анквіч; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквіч консекрував костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
| 1834 | - єпископа Франциска Лушина призначено архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - консекровано новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
| 1999 | - наріжний камінь під храм Пресвятого Серця Господа Ісуса у Костополі на Рівненщині освятив Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Замості (Польща); |
| 2002 | - у Кам’янці-Подільському висвячений на священника майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив центральний вівтар каплиці св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| Наступна дата: червень, 23 | |
| 1828 | - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький; |
| 1883 | - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович; |
| 1898 | - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині; |
| 1912 | - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський; |
| 1956 | - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський; |
| 1984 | - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1990 | - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині; |
| 2006 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ; |
У тульчинському костелі вже в червні цього ж, 1638 року було поховано фундатора Адама Каліновського, від якого, зокрема, храм отримав при введенні домініканців до нього вельми шанований пізніше вірянами образ св. Домініка, який фундатору подарував генерал ордену Миколай Рудольф. У 1648 році козаки Кривоноса повністю знищили домініканські будівлі та вбили 9 ченців.
Відновлення дерев'яного костельно-монастирського комплексу домініканців в Тульчині відбулось лише через століття, приблизно 1750 року коштом чергового власника Франциска Потоцького. Храм консекрував єпископ Франциск Кобельський. У 80-х роках XVIIIст. ченці намірились замінити свої дерев'яні будівлі мурованими. 12 травня 1786 року єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього мурованого костелу, розпочавши таким чиному його спорудження, яке відбувалось за кошти іншого місцевого власника - Станіслава Потоцького. Будівництво йшло досить повільно, але пришвидшилось після того, як 1811 року згорів старий дерев'яний храм.
Новоспоруджений, але ще не повністю викінчений та фактично взагалі не оснащений храм у Тульчині було освячено 8 травня 1817 року під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, який і подається у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії аж до 1831 року включно. Всі п'ять вівтарів святині на той час були лише контурно намічені гіпсом, а головний мав лише невеликий образ Господа Ісуса. Того ж року постав також і мурований монастир. 1823 року збудували дубову дзвіницю перед костелом.
Проте у 1832-1833 роках царська влада домініканський монастир закрила, а костел передала православним, які 1835 року його освятили як свою церкву. 1928 року радянська влада храм закрила та пізніше переобладнала його під театр. Під час німецько-румунської окупації міста у 1941-1944 роках будівля знову використовувалась як церква, але 1945 року її повторно закрили (міський театр і будинок культури). На початку 90-х років колишній домініканський костел віддали православним, і нині він досі є кафедральним собором Різдва Христового Тульчинської єпархії Московського патріархату.
У Тульчині є також парафіяльний костел, який 1805 року постав як цвинтарна каплиця, розбудована у 1872-1874 роках на костел св. Станіслава. 1992 року храм було освячено під титулом Матері Божої Святого Розарію.
Головна сторінка