ЧЕТФАЛВА (Четово). Костел Зіслання Святого Духа (1998 - 2001). Закарпатська обл., Берегівський р-н

90262 Четфалва,
вул. Петефі, 59

Село Четфалва (у радянські часи - Четово), населене (сім з половиною сотень) переважно мешканцями угорського походження, вважається заснованим 1260 року, проте у документах вперше згадується 1341 роком.

У XV столітті в селі було споруджено мурований костел, проте у XVII столітті храм перейняли реформати, які послуговуються ним досі.

У 1996 році завдяки ініціативі Оксани Цильо було сформовано та зареєстровано громаду, якій сільська влада виділила земельну ділянку для будівництва храму. Сприяти його будівництву погодився священик з Виноградова о.-францисканець Тихомир Попп. Він, зокрема, організував поїздку виноградівських архітекторів Анатолія Герасим'юка і Сергія Рубана в угорське село, де знаходилась оригінальна дерев'яна святиня, що мало сприяти створенню ними особливого проекту для костелу у Четфалві.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

У 1997 році було отримано дозвіл на будувництво храму, а на другий день Пресвятої Трійці 1998 року єпископи Антал Майнек OFM та греко-католицький владика Іван Семедій освятили наріжний камінь храму, який мав належати католикам обох обрядів, чисельність яких у переважно реформаторському селі приблизно однакова (по сотні вірних). 4 червня 2001 року ті ж єпископи консекрували новозбудований храм. Його оздобив мукачівський скульптор Петро Матл. Костел зареєстрований як римсько-католицький, проте ним послуговуються також греко-католики.

Четфалву обслуговують францисканці з парафії св. Ілони у Вилоку.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.