|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
89640 Чинадійово,
вул. Синяцька, 54
Чинадійово у джерелах відоме з 1214 року, є також згадки у 1236 і 1270 роках. Протягом століть поселення називалось Beregszentmiklós, Szentmiklós, Szolyvaszentmiklós та Сент-Міклош. 1910 року тут проживало 1646 мешканців, нині селище має понад 6600 осіб.
Перша згадка про Нижню Грабівницю датується 1600 роком. Село називалось Rabonica, Nissna Hrabonicza, Alsóhrabonicza. Увійшло до складу Чинадійова 1967 року і нині є його північною частиною.
Приблизно 1830 року у Нижній Грабівниці оселились німці-католики латинського обряду із околиць Синяка та Чинадійова. Тривалий час вони, не маючи своєї святині, послуговувались місцевою греко-католицькою церквою.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 10 | |
| 1747 | - архієпископ Миколай Вижицькийо декретом визнав чудотворним образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині; |
| 1799 | - консекровано костел Пресвятої Трійці у Браїлові на Вінничині; |
| 1904 | - о. Станіслав Громніцький освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 1960 | - висвячений на священника майбутній Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття Антоніо Франко; |
| 1999 | - Апостольський нунцій в Україні о. Нікола Етерович отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано; - освячено костел св. Марії Горетті у Червоних Хатках на Житомирщині; |
| 2002 | - інгрес першого ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Падевського до Харківської катедри; |
| 2005 | - кардинал Мар'ян Яворський в костелі св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив пам'ятну таблицю о. Яну Строєку; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Станіслава єп. мч. у Старому Добротворі на Львівщині освятив новий вівтар та впровадив реліквії св. Йоана з Дуклі; |
| Наступна дата: липень, 11 | |
| 1751 | - настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста; |
| 1770 | - єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині; |
| 1914 | - розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар; |
Мурований костел св. Йоана Хрестителя у Нижній Грабівниці було збудовано коштом місцевих вірян та при фінансовій підтримці родини Шенборнів, за різною інформацією, на початку XX століття або 1926 року (швидше за все, його у 20-х роках відновили). У радянські часи зачинену святиню використовували для господарських потреб. У посткомуністичний період повернений храм спочатку обслуговували душпастирі парафії св. Мартина з Туру у Мукачеві. Після 2010 року обслуговування місцевих римо-католиків перейняли оо.-сальваторіанці (товариство Божественного Спасителя) із парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Сваляві.
З призначенням в якості душпастиря у Чинадійові о. Томаша Кози SDS було ініційовано ремонт костелу, внаслідок якого храм кардинально змінився та отримав оформлення в сучасному стилі, а його територію впорядкували та виклали бруківкою. Завершили відновлення костелу 2026 року його консекрацією 24 червня, яку здійснив єпископ Мукачівський Микола Лучок ОР. Було також освячено новий вівтар та внесено реліквії засновника ордену сальваторіанів о. Франциска Марії від Хреста Йордана.
Колись в костелі у Нижній Грабівниці звершувались богослужіння німецькою мовою, але нащадки колишнього німецького населення виїхали із села чи асимілювались. Потім деякий час практикувалась угорська мова, проте пізніше священники почали впроваджувати українську мову. І саме використання української мови посприяло відродженню парафії через залучення дітей та молоді, катехизи для яких проводять сестри із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія.
Головна сторінка