МУКАЧЕВО. Кафедральний собор св. Мартина з Туру (1904 - 1905). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89600 Мукачево,
вул. Миру, 9,
+380 (3131) 221-52, 233-78,
f.b.: 1578399959147243

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

За не підтвердженими даними, попередній мурований костел св. Мартина з Туру у Мукачеві збудували ще у XIII столітті, проте перша документальна згадка про храм датується 1332-1335 роками. Ця святиня неодноразово зазнавала пошкоджень під час війських дій та згодом відновлювалась і реконструйовувалась. Аж до 1880 року, коли почав обвалюватись неф храму і його довелось розібрати (залишилось лише святилище).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 16
1765 - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович;
1897 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині;
1979 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього;
1997 - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2008 - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині;
2012 - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах;
2018 - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті;
- єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині;
Наступна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;

У 1904-1905 роках з ініціативи графа Шенборна частково на місці старого храму було збудовано новий готичний костел за проектом угорського архітектора Ціглера зі збереженням частини старої святині (святилища), яка стала каплицею св. Йосифа. 24 вересня 1905 року новоспоруджений храм освятили. 1976 року святиню реставрували. 14 серпня 1993 року мукачівський храм став головним новоствореної Апостольської адміністратури Закарпаття, а 27 березня 2002 року з утворенням дієцезії цей собор отримав статус кафедрального. 28 вересня 2013 року, після завершення майже десятирічного ремонту катедру консекрував єпископ Антал Майнек за участю єпископа Греко-Католицької Церкви Закарпаття владики Мілана Шашіка. Є орган 1866 року, встановлений 1913 року.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, францисканці (орден Братів Менших) та оо.-домініканці (орден Братів Проповідників), працюють черниці згромадження Сестер Домініканок бл. Імельди.

У Мукачеві є також костели Ісусового Серця поблизу Мукачівського замку, Імені Пресвятої Діви Марії в мікрорайоні Підгород та св. Франциска у мікрорайоні Борок-Телеп.

ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
2002. 09.27 ІНГРЕС ЄПИСКОПА АНТАЛА МАЙНЕКА;



2013. 09.28 Єпископ Майнек урочисто освятив катедру після завершення майже десятирічного ремонту; 10.12 Колишній Апостольський нунцій в Україні та Апостольський адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко очолив подячну Службу з нагоди 20-річчя Мукачівської дієцезії за участю єпископів Антала Майнека, Радослава Змітровіча та Міляна Шашіка; 11.11 Урочистості з нагоди храмового свята та 20-річчя заснування єпархії очолив єпископ Павло Іби з Австрії у співслужінні єпископів Нандора Бошака з Угорщини, Єно Шюнбергера з Румунії та Антала Майнека;


2015. 01.17 Єпископ Майнек висвятив на дияконів семінаристів Євгена Фізера із Сваляви, Юрія Гала із Перечина та Руслана Стрижака із Виноградова; 06.20 Єпископ Антал висвятив на священника диякона Руслана Стрижака із Виноградова; 10.11 Єпископ Антал Майнек уділив Таїнство Миропомазання 24 особам різного віку та статі; 10.24 Єпископ Майнек рукоположив у священники диякона Юрія Гала із Перечина; 11.11 Представник Ватикану архієпископ П’єро Маріні на запрошення єпископа Майнека очолив Службу Божу з нагоди відкриття Ювілейного року покровителя дієцезії та катедри св. Мартина Турського;


2017. 06.04 Майже два десятки місцевих парафіян отримали Таїнство Миропомазання з рук єпископа Майнека; 06.24 Єпископ Антал рукоположив у священницький сан диякона-вікентійця о. Яна Вакульчака, котрий народився у Тур'їх-Реметах; 07.01 Єпископ Антал Майнек рукоположив в священники диякона Сергія Гезанича родом із Глибокої; 07.31 Єпископ Майнек очолив подячну Службу Божу з нагоди передачі та освячення нової добудови Єпископської курії, спорудження якої профінансував уряд Угорщини; 11.11 Єпископ Антал Шпані з Угорщини за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Антала Майнека і Станіслава Широкорадюка очолив відпустову урочистість на завершення Фатімського Року в дієцезії;


2019. 03.03 Урочисте відкриття та екуменічне освячення на центральній площі неподалік від катедри скульптурної композиції покровителю міста, парафії та дієцезії - св. Мартину Турському; 06.09 Єпископ Антал уділив Таїнство Християнської Зрілості групі місцевих парафіян та вірян із парафії у Верхньому Коропці; 06.15 Єпископ Майнек висвятив на священника диякона Віктора Теодора Пилипа з Хуста; 08.10 Єпископ Антал Майнек в монастирі сестер-домініканок бл. Імельди на терені кафедральної парафії у Мукачеві очолив патрональне свято черниць з нагоди спомину їх засновника - святого Домініка; 11.11 Відпуст св. Мартина очолив єпископ Штефан Сечка із Словаччини за участю єпископа Антала Майнека; 12.10 ЄПИСКОПСЬКІ СВЯЧЕННЯ О. МИКОЛИ ПЕТРА ЛУЧКА. КОНСЕКРАТОР - АПОСТОЛЬСЬКОГО НУНЦІЙ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОП КЛАУДІО ҐУДЖЕРОТТІ, СПІВКОНСЕКРАТОРИ - АРХІЄПИСКОП МЕЧИСЛАВ МОКШИЦЬКИЙ ТА ЄПИСКОП АНТАЛ МАЙНЕК;


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми