МУКАЧЕВО - Паланок. Костел Ісусового Серця (1912). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89600 Мукачево,
пл. Церковна, 1

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

У 1840 році поблизу Мукачівського замку (район Паланок) було перебудовано каплицю, яка вперше згадується 1672 року. Душпастирство здійснювали військові та тюремні священики. З 1879 року духовним життям спільноти став опікуватися мукачівський парох. Проте навіть перебудована каплиця ледве вміщувала сотню вірних, тому виникла необхідність у спорудженні нового храму.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 28
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Наступна дата: лютий, 29
1992 - Апостольський нунцій в СРСР архієпископ Франческо Коласуоно вручив у Львівському кафедральному соборі архієпископу Мар'яну Яворському митрополичий палій;
Джерело фотознімка: munkacs-diocese.org

Новозбудований костел було освячено 20 жовтня 1912 року. За радянської влади у 1958-1989 роках святиню закрили, якийсь час вона використовувалась як кінотеатр. 1998 року було проведено ремонт по усуненню пошкоджень, завданих повінню. 29 липня 2013 року розпорядженням виконувача обов’язків голови ОДА Закарпаття Ігоря Свищо «Про повернення культової споруди у власність релігійної громади» храм повернуто Церкві у власність. Більшість місцевих римо-католиків німецького та угорського етнічного походження.

Джерело фотознімка: munkacs-diocese.org

Парафію обслуговують дієцезіальні священники. У Мукачеві є також кафедральний собор св. Мартина з Туру, який у 1904-1905 роках замінив старий храм св. Мартина з Туру, каплиця св. Йосифа, що залишилась від старої святині, та костели Імені Пресвятої Діви Марії в мікрорайоні Підгород і св. Франциска у мікрорайоні Борок-Телеп.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.